Майже як Сонце. Вчені вважають, що молодий і надто яскравий Юпітер спопелив свої супутники

Група астрономів на чолі з Карвером Бірсоном з Університету штату Арізона, США представила своє нове дослідження Юпітера та його чотирьох головних супутників — Європи, Іо, Ганімеда та Каллісто, які називають галілеєвими супутниками. Вчені вважають, що на початку свого існування Юпітер був настільки яскравим, що своїм випромінюванням просто спопелив 4 своїх головних супутника і це пояснює їх різний склад, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

За словами Бірсона та його колег, їхнє дослідження пропонує нове максимально правдоподібне пояснення незвичайних відмінностей у складі чотирьох головних супутників Юпітера, які, як вважається, з'явилися з одного газопилового диска, що оточував планету на початку її існування.

Астрономи дійшли висновку, що нещодавно сформований Юпітер був настільки яскравим, що його випромінювання спопелило ці супутники і призвело до того, що тут випарувалася величезна кількість води. Тобто саме це випромінювання може пояснити, чому відрізняються між собою вулканічний супутник Іо, покриті льодами Європа та Ганімед, а також покритий найбільшою кількістю кратерів у Сонячній системі супутник Каллісто.

За словами Бірсона, після того, як сформувався Юпітер, а також його головні супутники, газовий гігант почав світитися дуже яскраво і був приблизно в 10 тисяч разів яскравішим, ніж зараз. Звичайно, він не випромінював стільки світла, як наприклад Сонце, але цього світла було досить багато, щоб, наприклад, Іо та Європа, які знаходяться ближче до планети, відбивали більше випромінювання Юпітера, ніж Сонця.

Вчені припустили, що всі чотири супутники Юпітера мільярди років тому перебували ближче до планети, ніж зараз, а отже, вплив газового гіганта був вищим. Це стосується, зокрема, його сильного випромінювання.

За словами Бірсона, Іо після завершення формування мав величезну кількість водяного льоду у своєму складі. Але потім температура на поверхні супутника змінилася, лід почав танути, утворилися океани з рідкої води, які почали випаровуватися, що призвело до створення атмосфери з водяної пари.

Навіть сьогодні Іо не може утримувати гази у своїй атмосфері, які з'являються внаслідок вивержень вулканів. Вони швидко відлітають до Юпітера і після взаємодії з частками в атмосфері планети з'являються полярні сяйва. Вчені вважають, що після формування Іо відбувалося те саме, тільки в космос відлітала водяна пара. Тому зараз Іо є найбільш зневодненим світом у Сонячній системі.

Що стосується Європи, то вплив Юпітера на цей супутник був дещо меншим, що дозволило зберегтися товстому шару поверхневого льоду та підповерхневому океану. Але вчені вважають, що сучасний океан на цьому супутнику є лише калюжею в порівнянні з кількістю води, яка була тут мільярди років тому. Сильне випромінювання Юпітера випарувало більшу частину цієї води.

Що стосується супутників Ганімед та Каллісто, то зараз вони у своєму складі мають приблизно однакову кількість льоду та каміння. Тобто раннє потужне випромінювання Юпітера не настільки сильно вплинуло на них, хоча їх відмінні риси могли сформуватися, зокрема і через це певною мірою, вважають учені.

За словами Бірсона, щоб пояснити відмінності в щільності та кількості водяного льоду на чотирьох головних супутниках Юпітера потрібно враховувати процес нагріву випромінюванням планети його супутників у дуже далекому минулому.

Як зараз виглядає Іо, найбільш вулканічний супутник у Сонячній системі, можна отримати виставу завдяки новим знімкам, які зробив космічний апарат "Юнона", як уже писав Фокус.

Також Фокус писав про те, що вчені знайшли пояснення існуванню дивних червоних смуг, що покривають поверхню Європи.