Глибоководні шукачі. Скам'янілі одноклітинні допомагають вченим шукати відкладення метану в океані

Не одне десятиліття вчені займаються вивченням глибоководних відкладень метану, а також його перетворення на газ і переміщення його вгору до морського дна. Однак тепер дослідники вважають, що цей процес насправді відбувається значно швидше, ніж вважалося раніше й у більших обсягах, пише SciTechDaily.

Дослідницька група під керівництвом вченого з Університету Брауна виявила новий спосіб відстеження перетворення глибоководних родовищ метану на газ, які раніше залишалися невидимими для дослідників. У цьому їм допомогли бентосні форамініфери – одноклітинні організми із загону Miliolida. Вчені виявили, що ці організми виступають у ролі так званого індикатора, коли йдеться про процес дисоціації гідрату метану.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, глибоководні відкладення метану є покладами у вигляді льоду, які знаходяться під морським дном. Процес перетворення льодоподібного метану на газ, який піднімається на поверхню, називається дисоціацією гідрату метану. А скам'янілі раковини одноклітинних організмів Miliolida, по суті, виступають індикаторами місць, де відбувається цей процес, навіть коли кількість газу, що вивільняється, вкрай невелика.

Під час дослідження вчені вивчили майже 400 окремих скам'янілостей Miliolida, які стали свідками раніше незареєстрованих подій перетворення капіталізованого метану на газ у Бенгальській затоці в північній частині Індійського океану протягом останніх 1,5 мільйона років. Однак ці процеси були вкрай малі, щоб вчені могли їх виявити за допомогою інших ознак. До того ж дослідники виявили, що всі ці події дисоціації здебільшого були спричинені підвищенням температури води у регіоні.

Тепер дослідники вважають, що глобальне потепління впливає не лише на зміни клімату, а й на процеси, що відбуваються глибоко на дні океану. Передбачається, що подальше потепління може вплинути на стародавні родовища метану, що вже відбувається частіше, ніж передбачалося раніше.

За словами провідного автора дослідження, професора геологічних наук у Браунівському університеті Стівена Клеменса, їх із колегами дослідження демонструє, що перетворення кристалів метану на газ має серйозніші масштаби, ніж вважалося раніше, особливо в моменти, коли клімат Землі перебуває в теплій фазі.

Тепер вчені знають, що три види типу Miliolida forminifera здатні служити індикаторами цього процесу, а саме:

• види Pyrgo;
• види Quinqueloculina;
• види Spiroloculina.

Зазначимо, що виявити великі події дисоціації насправді не є складним завданням для вчених — вони залишають свої сліди в осадовому літописі. Однак тепер дослідники також зможуть використовувати скам'янілі одноклітинні для того, щоб знаходити й дрібніші події.

Раніше Фокус писав про те, що крижаний щит Гренландії наближається до точки неповернення.