Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Імперія Хунну та роль принцес: ДНК проливають світло на першу кочову імперську державу

Імперія Хунну, ДНК-докази, кочова імперська влада, етнічне розмаїття, принцеси, політична структура, монгольські степи, залізний вік, Велика стіна, Китай, генетичні дослідження, елітні кладовища, генетичне розмаїття, багатоетнічний, розбудова імперії
Ця стародавня кочова держава створена завдяки об'єднанню різних груп і використання шлюбу та родинних зв'язків для розбудови імперії, причому жінки мали велику владу як представники імперської держав | Фото: Gary Todd via Flickr (CC0 1.0)

Імперія Хунну може бути маловідомою. А проте ця стародавня кочова держава створена завдяки об'єднанню різних груп і використання шлюбу та родинних зв'язків для розбудови імперії, причому жінки мали велику владу як представники імперської держав.

Нове генетичне дослідження елітних поховань Хунну відкрило дивовижну інформацію про першу в світі кочову імперську державу, зокрема про її етнічне розмаїття та вирішальну роль, яку відігравали принцеси в побудові політичної структури. Про це пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Імперія Хунну з'явилася в монгольських степах близько 2500 років тому, задовго до монголів, і швидко перетворилися на одну з наймогутніших держав залізного віку. Їхній вплив сягав Єгипту, Риму та імператорського Китаю, а неодноразові вторгнення до Китаю спонукали до зведення Великого китайського муру.

Відео дня

Попри їхню значущість, ми дуже мало знаємо про древню цивілізацію, оскільки вони не були письменним суспільством і залишили мало матеріальних свідчень свого повсякденного життя. Більшість того, що ми знаємо про їхню історію та соціальну структуру, походить з описів їхніх китайських ворогів. Але міжнародна команда дослідників пролила нове світло на імперію завдяки копіткій археологічній розвідці та новим ДНК-доказам.

Дослідники зосередилися на двох великих похованнях Хунну, розташованих на західному кордоні імперії, одне з яких належало аристократичній еліті в Takhiltyn Khotgor, а інше — місцевому елітному кладовищі в Shombuuzyn Belchir.

Команда виявила, що поховані на цих двох кладовищах мають надзвичайно високу генетичну різноманітність, підтверджуючи, що імперія складалася з різних національностей. Але ця варіативність помітніша серед осіб нижчого статусу, чиї могили розташовані навколо елітних поховань. Це свідчить про те, що ці особи походили з віддалених куточків імперії.

Місцеві аристократичні еліти, з іншого боку, виявилися менш генетично різноманітними і мали більшу частку східноєвразійських предків. Це може означати, що елітний статус і влада належали певним генетичним підгрупам в імперії Хунну. Але, попри це, очевидно, що навіть елітні сім'ї використовували шлюб для забезпечення зв'язків між новоприєднаними групами.

Мабуть, найцікавішим виявленим фактом є те, що високостатусні та елітні поховання здебільшого пов'язані з жінками. Жінки відігравали вирішальну роль у розширенні імперії, і дослідження підтверджує текстові та археологічні докази того, що саме вони мали велику владу як представниці імперської держави Хунну вздовж кордону.

На місці поховання в Takhiltyn Khotgor команда виявила, що для жінок споруджено монументальні гробниці, які оточили похованнями чоловіків у простих могилах. Ці жінки мали вишукані труни, прикрашені золотими емблемами сонця і місяця імперії Хунну. Те саме фахівці виявили і на кладовищі в Shombuuzyn Belchir.

Результати надали цінну інформацію про могутність імперії Хунну і навіть показали, наскільки стійкою була їхня культура. Дослідження підтверджують давню кочову традицію, коли принцеси з високого роду відігравали вирішальну роль у політичному та економічному житті імперій, особливо в прикордонних регіонах.

Ця традиція розпочалася в період Хунну і продовжилася більш ніж тисячу років потому за часів Монгольської імперії. Попри те, що історія часом відкидає кочові імперії як крихкі і недовговічні, їхні міцні традиції ніколи не забуваються.

Раніше Фокус розбирався, чому саме вікінги залишили Гренландію та покинули навіки свій дім.

А також ми розповідали, чому дослідження поховань — не завжди хороша ідея. Відкриття гробниці короля Казимира, наприклад, порівняли із застосуванням біологічної зброї.