Імперія Хунну та роль принцес: ДНК проливають світло на першу кочову імперську державу

Нове генетичне дослідження елітних поховань Хунну відкрило дивовижну інформацію про першу в світі кочову імперську державу, зокрема про її етнічне розмаїття та вирішальну роль, яку відігравали принцеси в побудові політичної структури. Про це пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Імперія Хунну з'явилася в монгольських степах близько 2500 років тому, задовго до монголів, і швидко перетворилися на одну з наймогутніших держав залізного віку. Їхній вплив сягав Єгипту, Риму та імператорського Китаю, а неодноразові вторгнення до Китаю спонукали до зведення Великого китайського муру.

Попри їхню значущість, ми дуже мало знаємо про древню цивілізацію, оскільки вони не були письменним суспільством і залишили мало матеріальних свідчень свого повсякденного життя. Більшість того, що ми знаємо про їхню історію та соціальну структуру, походить з описів їхніх китайських ворогів. Але міжнародна команда дослідників пролила нове світло на імперію завдяки копіткій археологічній розвідці та новим ДНК-доказам.

Дослідники зосередилися на двох великих похованнях Хунну, розташованих на західному кордоні імперії, одне з яких належало аристократичній еліті в Takhiltyn Khotgor, а інше — місцевому елітному кладовищі в Shombuuzyn Belchir.

Команда виявила, що поховані на цих двох кладовищах мають надзвичайно високу генетичну різноманітність, підтверджуючи, що імперія складалася з різних національностей. Але ця варіативність помітніша серед осіб нижчого статусу, чиї могили розташовані навколо елітних поховань. Це свідчить про те, що ці особи походили з віддалених куточків імперії.

Місцеві аристократичні еліти, з іншого боку, виявилися менш генетично різноманітними і мали більшу частку східноєвразійських предків. Це може означати, що елітний статус і влада належали певним генетичним підгрупам в імперії Хунну. Але, попри це, очевидно, що навіть елітні сім'ї використовували шлюб для забезпечення зв'язків між новоприєднаними групами.

Мабуть, найцікавішим виявленим фактом є те, що високостатусні та елітні поховання здебільшого пов'язані з жінками. Жінки відігравали вирішальну роль у розширенні імперії, і дослідження підтверджує текстові та археологічні докази того, що саме вони мали велику владу як представниці імперської держави Хунну вздовж кордону.

На місці поховання в Takhiltyn Khotgor команда виявила, що для жінок споруджено монументальні гробниці, які оточили похованнями чоловіків у простих могилах. Ці жінки мали вишукані труни, прикрашені золотими емблемами сонця і місяця імперії Хунну. Те саме фахівці виявили і на кладовищі в Shombuuzyn Belchir.

Результати надали цінну інформацію про могутність імперії Хунну і навіть показали, наскільки стійкою була їхня культура. Дослідження підтверджують давню кочову традицію, коли принцеси з високого роду відігравали вирішальну роль у політичному та економічному житті імперій, особливо в прикордонних регіонах.

Ця традиція розпочалася в період Хунну і продовжилася більш ніж тисячу років потому за часів Монгольської імперії. Попри те, що історія часом відкидає кочові імперії як крихкі і недовговічні, їхні міцні традиції ніколи не забуваються.

Раніше Фокус розбирався, чому саме вікінги залишили Гренландію та покинули навіки свій дім.

А також ми розповідали, чому дослідження поховань — не завжди хороша ідея. Відкриття гробниці короля Казимира, наприклад, порівняли із застосуванням біологічної зброї.