Не брати наші менші. Учені закликають переосмислити уявлення про свідомість тварин

восьминіг
Фото: Depositphotos | Автори закликали адаптувати ідею про те, що нам потрібно перестати порівнювати тварин із людьми

Людське розуміння світу спотворене зарозумілим поглядом антропоцентризму, який передбачає тільки одну об'єктивну перспективу. Нове дослідження ставить під сумнів традиційний підхід до вимірювання свідомості тварин, закликаючи замість цього використовувати метод, заснований на спектрі.

Люди, які часто проводять час зі своїми пухнастими друзями або, зустрічаючи дику живність, просто не можуть позбутися відчуття, що людина — вища істота в плані розуму й усвідомленості. Нам звичні вислови про "вінець еволюції" і "братів наших менших", за яких ми несемо відповідальність у міру їхньої обмеженої усвідомленості. Але нове дослідження, покликане зазирнути в голови до тварин і вивчити їхню свідомість, починає спростовувати цю ідею, пише Real Clear Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Філософи професор Леонард Данг і кандидат наук Альберт Ньюен опублікували роботу, в якій пропонують замість питання про те, чи є у тварин свідомість, розглядати її як спектр. По суті, настав час перестати думати про це як про чорно-біле питання: "є" чи "ні".

Автори закликали адаптувати ідею про те, що нам потрібно перестати порівнювати тварин з людьми, щоб вирішити, як до них ставитися. Нам потрібно бути уважнішими до причин, через які ми ставимо подібні запитання.

Річ у тім, що ми завжди дивимося на все з людського погляду. Ми бачимо світ через призму людини розумної, і саме тут все стає складним. Це призводить до безлічі припущень і упереджень. Деякі люди виступають за права тварин на підставі того, наскільки вони схожі на нас, а інші кажуть, що вони мають право на існування просто тому, що вони є.

Автори закликають зробити крок назад і визнати різноманітність тваринного світу, перестати ставити їх на одну шальку терезів з людиною і почати приймати той факт, що різні істоти сприймають світ по-різному.

Як приклад було наведено восьминогів. У них є нервова система на всіх кінцівках, тобто їхнім тілом керує не тільки мозок, як у нас. Коли ми оцінюємо свідомість на основі нашої власної центральної нервової системи, ми потенційно випускаємо з уваги їхню здатність відчувати біль і відчувати. При цьому їхній досвід може значно відрізнятися від нашого.

І це стосується не тільки восьминогів. Багато тварин проявляють репродуктивну поведінку зовсім інакше, ніж люди. У нас є кроти, які мають овотест — репродуктивний орган, виявлений у самок кротів, який містить тканини як яєчників, так і яєчок. Це унікальна репродуктивна адаптація, що трапляється у деяких видів кротів. Тканина яєчників виробляє яйця, а тканина яєчок — чоловічі гормони. Таким чином, самки поводяться як самці поза шлюбним сезоном. Додатковими прикладами також є риби-клоуни, які змінюють самця на самку, і риби-кобудаї, які змінюють самку на самця.

Дослідження закликає перестати вважати себе "вершиною" ієрархії тварин і почати цінувати всі форми життя, озираючись на потреби певного виду, при виборі правильного підходу до нього. Століттями люди ставили тварин в ієрархію, тепер же автори закликають кинути виклик такому способу мислення. Вони аргументують це тим, що, якщо ми справді хочемо піклуватися про Землю і всіх її мешканців, настав час відпустити нашу потребу в класифікації та прийняти різноманітність світу природи. Це може мати значний вплив на наше ставлення до дикої природи, починаючи зі зміни підходу до тестування на тваринах і закінчуючи переглядом ставлення до тварин, зокрема до помірного споживання продуктів тваринного виробництва та ефекту цієї індустрії на навколишнє середовище.

Раніше Фокус писав про отруйних птахів. Злий жарт природи чи все-таки самозахист: відповідають вчені.