Огидні вечері. Що їли наші предки, щоб вижити під час екстремальних умов

Нові дослідження доводять, що під час вивчення давніх раціонів не враховували важливе джерело вуглеводів у льодовиковий період: частково перетравлену траву та листя в шлунках здобичі. Це ймовірне джерело їжі може заповнити прогалину в розумінні харчування наших предків, яку досі було важко пояснити. Антропологи давно міркують, звідки наші предки брали вуглеводи під час холодних періодів, і нова робота припускає, що відповідь може міститися в шлунках травоїдних видів, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Люди повинні харчуватися збалансовано, і, на відміну від інших ссавців, ми передали здатність виробляти багато необхідних нам поживних речовин. Це створює проблему в екстремальних умовах, наприклад, під час високоширотних зим, коли діапазон доступних джерел їжі скорочується.

У той час як, травоїдні тварини, зокрема жуйні, розвинули величезні шлунки для вилучення поживних речовин, які ми не можемо, люди в Африці їли жуйних та інших травоїдних тварин для отримання білка та задоволення інших харчових потреб з рослинних джерел, які легше перетравлюються.

Однак у вищих широтах фрукти та овочі були недоступні протягом тривалого часу, що ускладнювало виживання. Доктор Рейвен Гарві з Мічиганського університету запропонував "дигесту", тобто матеріал, який був на півдорозі процесу травлення, коли тварину вбили, як спосіб заповнити цю прогалину. Дигеста може забезпечити додаткові калорії на додаток до м'яса самої тварини і часто дефіцитних вуглеводів.

Гарві ставить під сумнів припущення, що полювання і збирання були видами діяльності, розділеними за гендерною ознакою: чоловіки постачали білки, а жінки — вуглеводи. Насправді зубр, включаючи дигесту, міг би забезпечити всі харчові потреби племені з 25 осіб протягом трьох днів. Взимку жінкам, можливо, було б доцільніше приєднатися до полювання, ніж шукати овочі, яких не вистачало б місяцями.

Попри свої переваги, Гарві зазначає, що бізони містять більше білка, ніж вуглеводів, і після трьох днів харчування гіпотетична група з 25 осіб виснажиться, але все ще матиме запас м'яса, багатого на білок, на шість днів.

Зі зростанням людської популяції, ймовірно, стало нераціональним покладатися лише на бізонів та інші м'ясні джерела вуглеводів, що призвело до потреби в додаткових вуглеводах і, можливо, до зародження сільського господарства.

Ідея їсти напівперетравлений вміст зі шлунків інших істот може бути огидною для сучасної людини, хоча більшість із нас із задоволенням їсть їхню плоть. Однак Гарві припускає, що неврахування цього недооціненого ресурсу може мати важливі наслідки в дослідженнях, які стосуються основних питань еволюційної антропології.

Раніше Фокус розповідав про імперію Хунну та роль принцес. ДНК проливають світло на першу кочову імперську державу. Їхній вплив сягав Єгипту, Риму та імператорського Китаю, а неодноразові вторгнення до Китаю спонукали до зведення Великого китайського муру.

А також ми писали, що древні люди харчувалися не лише мамонтами. Вони готували гігантських равликів близько 170 тис. років тому.