Смерть у вигрібній ямі, ракові черв'яки й атака гієни: вчені назвали найгірші способи померти (відео)

Десятиліттями вчені намагаються зрозуміти, що відчувають люди в момент смерті — безліч досліджень уже показали, що людський досвід, близький до смерті, запускає певну активність у мозку, однак, що ми відчуваємо, коли вмираємо досі невідомо, пише IFLScience.

Деякі люди, які пережили досвід, близький до смерті, розповідають, що бачили світло наприкінці тунелю, іншим привиділися давно покійні родичі та друзі, а хтось зовсім ширяв над власним бездиханним тілом. Так чи інакше, сам процес смерті навряд чи можна назвати приємним.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені зібрали кілька найогидніших способів померти, і варто відзначити, що всі вони засновані на чиємусь гнітючому досвіді.

Радіаційний інцидент

Радіаційне отруєння, певно, можна назвати одним із найвиснажливіших шляхів піти з цього світу. Отруєння радіацією відбувається тоді, коли ми отримуємо велику кількість радіації в одній великій дозі або поступово.

Під час постійного опромінення радіацією найвищим є ризик захворіти на рак. Саме це й сталося з американцем Ебеном Баєрсом, який довгий час пив Radithor, напій із радієм, що рекламувався як чудодійні ліки. Відомо, що чоловік кілька років вживав "радіаційний сік", а потім почав втрачати вагу, у нього почалися головні болі та почали випадати зуби. Він звернувся до лікаря, але наслідки вживання напою були колосальними.

Адвокати, які намагалися домогтися регулювання продуктів радіації, під час суду заявили, що більшість верхньої щелепи, за винятком двох зубів, а також частина нижньої щелепи Баєрса були видалені. Ба більше, його кістки по всьому тілу почали розпадатися, а в черепі "фактично утворилися дірки".

Зазначимо, що у великих одноразових дозах смерть від радіації настає набагато швидше. Хісаші Оучі, робітника експериментального реактора в префектурі Ібаракі в Японії, спіткала така доля. Його та ще двох колег попросили змішати 2,4 кг збагаченого урану із азотною кислотою, нехтуючи всіма правилами безпеки — по суті, просто змішати все у відрі з неіржавної сталі. Тож не дивно, що щось пішло не так.

О 10:35 уран досяг своєї критичної маси та запустив неконтрольовану ланцюгову реакцію, що випромінювалася протягом наступних 20 годин. Троє робітників, які проводили "експеримент", розповіли, що перш ніж знепритомніти, вони бачили синій спалах. Чоловіків врятували колеги й доправили до місцевої лікарні.

Оучі отримав серйозні радіаційні опіки більшої частини тіла, а також пошкодження внутрішніх органів, внаслідок чого він втратив багато крові. Через 58 днів через низький рівень кисню в нього зупинилося серце. Тоді медикам вдалося його реанімувати, але на 83 день після "експерименту" він помер від серцевого нападу.

Атака гієни

Великі хижаки, такі як леви, зазвичай, душать здобич, ламаючи чи прокушуючи їй шию. На жаль, вони зовсім не милосердні, а лише намагаються зробити так, щоб жертва не чинила опір. Однак у гієн інший підхід, жорстокіший.

Гієни полюють зграями, вони переслідують зграю в постійному темпі й діють поодинці, завдаючи точних ударів по кінцівках здобичі. Як тільки тварина зупиниться та відіб'ється від родичів, гієни нападають всією зграєю. Вони припиняють полювання та накидаються на жертву, розпорюючи їй черево та поїдаючи м'які внутрішні органи, доки серце жертви ще б'ється.

Зазначимо, що напади гієн на людей є надзвичайно рідкісними, проте вони все ж трапляються. Статистика свідчить про те, що найчастіше жертвами нападів стають діти й люди похилого віку.

Утоплення у вигрібній ямі

Люди, які пережили подібний досвід, близький до смерті, розповідають про те, що втоплення зазвичай викликає паніку та біль, за якими слідує почуття миру та спокою, ймовірно, пов'язані з нестачею кисню. Деякі навіть вважають, що утоплення є одним із "наймирніших способів піти". Однак навряд чи можна так сказати, якщо утоплення відбуватиметься у вигрібній ямі.

Зазначимо, що таке сталося з групою дворян у 1184 році, коли вони домовилися зустрітися в церкві Святого Петра в Ерфурті для вирішення якогось конфлікту. Навряд чи вони тоді замислювалися про те, що підлога церкви може не витримати, й всі вони опиняться в розташованій під нею вигрібній ямі. Але це все ж сталося, так у фекаліях і сечі ченців потонули близько 60-100 осіб.

Ракові хробаки

Смерть від раку жахлива, проте уявіть людину, яка померла після того, як його паразитичні черв'яки захворіли на рак. Це цілком реальна історія, яка сталася у 2015 році із жителем Колумбії. 41-річний ВІЛ-позитивний чоловік помер від того, що його солітер захворів на рак. Ракові клітини хробака поширилися по тілу чоловіка, він почав сильно втомлюватися та втрачати вагу, а також страждав від кашлю та лихоманки.

Медики зробили КТ і виявили, що легені та печінка чоловіка заповнені пухлинами незвичайного вигляду. Зрештою, тестування показало, що ракові клітини містили ДНК Hymenolepis nana, але пацієнт помер через 72 години після госпіталізації.

Тоді вчені зазначили, що це перший випадок, відомий науці, коли захворювання людини спричинене раковими клітинами паразитарного походження.

Інцидент у печері

На захід від озера Юта розташована дивовижна печера з милою назвою Натті-Патті, або як її ще називають "Чокнута замазка". На жаль, назва — єдине, що є милого в цьому місці.

Відомо, що печера отримала свою назву завдяки в'язкій глині на своїх стінах, яка сочиться та нагадує "дурну намазку", якщо до неї доторкнутися. Мандрівникам і дослідникам подобалося досліджувати печеру з її вузькими проходами, але це, на жаль, призвело відразу до кількох рятувальних операцій.

У листопаді 2009 року Джон Едвард Джонс і його брат Джош вирушили до печери в пошуках вузького проходу, який також називають Пологовий канал. На жаль, чоловіки заблукали й опинилися в тій частині печери, яка не була нанесена на карту.

Джон помітив отвір, повернувся на 70 градусів і почав повзти всередину. Він думав, що бачив отвір із іншого боку, але помилявся, і, пробираючись сантиметр за сантиметром, він застряг там. Чоловік намагався глибше вдихнути, щоб протиснутися через вузький отвір, однак у момент, коли він зробив черговий глибокий вдих, він опинився в пастці, з якої вже не зміг вибратися.

Наступного дня рятувальники спробували дістати чоловіка з печери, проте це їм не вдалося. 27 годин Джон провів у такому положенні, яке сильно напружувало його серце, і воно просто не могло викачувати кров із мозку. Внаслідок цього чоловік помер, а печера Натті-Патті була назавжди запечатана для відвідувачів.

Раніше Фокус писав про те, що новий "симулятор смерті" дозволить одним оком поглянути на потойбічне життя.