Незламний "Вестерос": як стіни Дубровника вистояли перед арміями світу та землетрусами

Обнесене стінами місто Дубровник у Хорватії, розташоване вздовж суворого узбережжя Адріатичного моря, має довгу і багату історію. Протягом століть воно було культурним та економічним центром регіону, приваблюючи відвідувачів з усього світу. Однак за його мальовничою красою ховається бурхливе минуле, сповнене конфліктів і боротьби, пише Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Стіни Дубровника є свідченням стійкості міста перед обличчям негараздів. Вони витримали середньовічні облоги, сучасні війни і навіть землетруси, що робить їх стійким символом сили і рішучості міста.

Витоки мурів сягають раннього середньовіччя, кінця 8 століття нашої ери, коли почалося будівництво перших вапнякових укріплень навколо міста. Згодом мури неодноразово добудовувалися і перебудовувалися, коли виникали нові загрози.

У 9-10 століттях були збудовані стіни для захисту східної частини міста. Коли сарацини напали у 9 столітті, облога тривала 15 місяців, що свідчить про те, що навіть на той час місто добре укріплене. Це була лише перша з багатьох майбутніх облог.

У 11 столітті морський канал, що відділяв місто від материка, засипали землею, і місто злилося з поселеннями на суші. Це призвело до того, що первісні стіни добудували, утворивши єдину стіну, збудовану навколо всієї території.

Робота над нинішніми міськими стінами почалася у 12 столітті і складалася з простого кам'яного валу з дерев'яними палісадами. Ці відносно прості стіни потім постійно розширювалися і зміцнювалися, оскільки Дубровник зростав як торговий центр і морська сила в регіоні.

Основна частина будівництва припадає на період між 14 і 15 століттями, коли місто отримало повну незалежність від венеціанців. У цей час стіни розширили, щоб оточити все місто, а вздовж стін додали різні вежі та форти. Стіни також значно укріпили, їх зробили товстішими, а первісні дерев'яні палісади замінили на кам'яні бастіони.

За свою історію мури неодноразово доводили свою надійність. Вони неушкодженими пережили землетрус 1667 року і витримали численні османські облоги протягом 16 і 17 століть. Під час цих облог до зовнішніх стін був доданий нахил, призначений для відведення вогню від ворожих гармат.

Насправді стіни залишалися здебільшого неушкодженими до Війни за незалежність Хорватії в 1990-х роках, коли серби обстріляли місто. Стіни зазнали значних пошкоджень, але відтоді їх відновили, а пошкоджені ділянки відбудували.

Стіни займають дивовижну площу, простягаючись на 1 940 метрів і сягаючи 25 метрів заввишки. Їх товщина варіюється, але зазвичай становить від 4 до 6 метрів. Вони здебільшого побудовані з місцевого вапняку і зведені місцевими вправними каменярами.

Поряд із самими стінами, оборонні споруди міста включають кілька фортів, збудованих всередині самих стін. Після падіння Константинополя під владою османів у 1453 році жителям Дубровника (або Рагузи, як він тоді називався) стало неймовірно зрозуміло, що потрібно більше оборонних споруд. Після падіння Боснії у 1463 році місцеві жителі запросили відомого архітектора Мікелоццо ді Бартоломео з Флоренції приїхати і керувати укріпленням їхніх стін.

Форт Бокар побудований між 1461 і 1463 роками, а вежа Мінцет додана до оборонних споруд міста у 1463 році разом з фортецею Святого Іоанна. Кілька інших окремих фортець і мурів також були побудовані навколо міста в цей період в надії стримати напади османів.

Раніше Фокус розповідав про "скам'янілі" жертви Везувію: вони не те, чим можуть здатися на перший погляд.

А також ми писали про дива, які подарувала нам колиска цивілізації. Серед них Кодекс Хаммурапі, колесо та години.