Із листя салату. Вчені створили новий метод доставки інсуліну в організм

листя салату, інсулін
Фото: wikipedia

Препарат регулює рівень цукру протягом 15 хвилин, що можна порівняти з ефективністю інсуліну, що виробляється природним шляхом.

Related video

Команда вчених із Пенсільванського університету під керівництвом дослідника Генрі Даніеля створила новий метод доставки інсуліну на рослинній основі з листя салату, що може бути перспективним проривом в області. Він містить три пептиди, які зустрічаються в природному інсуліні, а також цей препарат можна приймати перорально, пише New Atlas.

Річ у тому, що клітини рослин відрізняються від клітин тварин жорсткішою клітинною стінкою. Тому вчені все частіше використовують рослинні клітини для створення препаратів, тепер і інсуліну.

За словами вчених, стінки рослинних клітин також важливі, як і генетичний матеріал усередині них, що є ключем до ефективності нового препарату. Міцність стінок клітин захищає інсулін від кислот і ферментів, що переувають у верхніх відділах травного тракту. Тільки мікроби в кишківнику можуть вивільнити інсулін, звідки він проходить шляхом кишківник-печінка, щоб досягти кінцевої точки.

Під час експериментів на мишах інсулін на рослинній основі регулював рівень цукру в крові протягом 15 хвилин, що можна порівняти з ефективністю інсуліну, що виробляється природним шляхом.

Водночас у мишей, які отримували традиційні ін'єкції інсуліну, спостерігалося різке зниження рівня глюкози в крові, що призводило до гіпоглікемії.

"Ризик появи гіпоглікемії є одним із найбільших недоліків наявної системи доставки, що може призвести навіть до коми. Але інсулін, який приймається перорально, містить усі три білки й доставляється прямо в печінку. Він працює точно так само, як і природний інсулін, що зводить до мінімуму ризик гіпоглікемії", — каже керівник дослідження Генрі Даніель.

Зазначається, що доступні види ін'єкцій, наприклад, за допомогою ручки інсуліну, пов'язані з ризиком гіпоглікемії. Доставка ліків за допомогою інсулінової помпи набагато безпечніша, але це обладнання надмірно дороге. У середньому воно коштує близько 6500 доларів, а його термін служби становить від 3 до 4 років.

Попри те, що результати експериментів, проведених на мишах, досить перспективні, попереду ще багато роботи. Далі автори роботи збираються перейти до масштабніших досліджень, спочатку на собаках, а потім і на людях.

Нагадаємо, вчені з'ясували, що ген, раніше пов'язаний із лейкемією, був тісно пов'язаний із порушенням вироблення інсуліну в діабетиків 2 типу.