Сарана на тілі Землі. Люди їдять близько третини всіх тварин у світі — і це справжня проблема

Не секрет, що людство чинить широкий вплив на біорізноманіття, яке, як припускають дослідники, надалі може тільки погіршуватися. У новому дослідженні вчені порівняли людей із іншими видами, такими як леви, тигри й акули. Результати дослідження свідчать, що таких хижаків, як люди, на Землі ще варто пошукати, пише ZME Science.

Під час дослідження морський біолог із Університету Далхаузі Борис Ворм і його команда вирішили вивчити, яку роль у харчовому ланцюжку відіграють люди. Вчені порівняли нас із найсмертоноснішими хижаками на планеті й дійшли висновку, що люди використовують у своїх цілях набагато більше видів, ніж будь-яка інша тварина на Землі. Аналіз показує, що людство експлуатує в 300 разів більше видів, ніж будь-який інший хижак на планеті.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Учені проаналізували дані про використання людиною понад 45 000 видів хребетних і виявили, що фактично люди полюють більш ніж на третину всіх хребетних, які мешкають на нашій планеті. Ба більше, статистика видів, які людина надмірно експлуатує, має ще страхітливіший вигляд.

Найголовніший хижак на Землі

Попри те, що це не згадується так само часто, як глобальне потепління або різкі зміни клімату, світ дикої природи також переживає свої не найкращі часи. По суті, Земля вже увійшла в шосте масове вимирання, яке триває просто зараз. Дослідники зазначають, що на це впливають такі чинники як:

• зміни в землекористуванні;
• пряма експлуатація природних ресурсів;
• експлуатація інвазивних видів.

І все це, не враховуючи інші чинники, які також впливають на кліматичну систему Землі загалом і тваринний світ зокрема. Минулого року вчені намагалися узгодити план стримування втрати біорізноманіття до кінця десятиліття, але, на жаль, цей процес просувається вкрай повільно.

За словами Ворма, насправді людство навіть не уявляє, який сильний вплив чинить на планету загалом і її флору та фауну зокрема. Під час дослідження група вчених із 14 дослідницьких інститутів провели всебічний аналіз даних про експлуатацію людиною 45 тисяч видів хребетних. Цей широкий набір даних охопив великий спектр істот, зокрема риб, ссавців, птахів, рептилій і амфібій.

Дослідники зазначають, що тоді як інші хижаки полюють лише для прожитку, люди — єдиний вид, який використовує здобич для різних цілей. Що стосується морських істот — в основному ми їмо морську та прісноводну рибу, близько 72% видів. Однак на суші справи йдуть дещо інакше.

Учені виявили, що людина використовує для прожитку 39% видів, проте ми також використовуємо 74% видів як домашніх тварин. Жертвами спортивного полювання й інших форм збору, таких як трофеї, стають 8% експлуатованих видів.

За словами другого автора дослідження Кріса Дарімонта, порівняно з іншими хижаками на Землі, людина виявилася найнезвичайнішою — люди роблять багато чого з того, що не притаманне жодному іншому виду на планеті. Зокрема, це звичайне вбивство, вилов із причин, не пов'язаних із прохарчуванням, до того ж ми наражаємо на небезпеку десятки тисяч видів на планеті, які намагаються співіснувати з нами.

Використання та зловживання

Результати дослідження свідчать, що наше використання тварин не однакове в різних куточках планети. Наприклад, в екваторіальних районах із найбільшим видовим багатством використовується найбільша кількість промислових видів. У більшості океанічних басейнів, Індії, Північній Африці та Північній Євразії спостерігається непропорційно високе використання видів, тоді як у Центральній і Південній Америці та Південному океані цей показник украй низький.

Дослідники також виявили, що більшість видів, на які націлене людство, насправді є довгожителями, дотримуються травоїдної дієти, мають більше тіло та ширше середовище проживання, якщо порівняти з видами, що нецікаві нам.

Співавтор дослідження Роб Кук вважає, що такий неприродний відбір тварин людиною може спричинити низку наслідків для екосистем у різних куточках Землі. Автори дослідження сподіваються, що отримані ними результати змусять людство задуматися про своє ставлення до дикої природи. За словами Ворма, хороша новина полягає в тому, що людство, мабуть, усвідомлює свій деструктивний вплив на навколишній світ, принаймні про це свідчать спроби виправити те, що вже було зроблено.

Раніше Фокус писав про те, що на Землі вже почалося шосте масове вимирання: вчені назвали перші ознаки.