Диво Балкан. У підземних печерах живуть "дитинчата драконів", здатні "чути" електричні поля

Ці дивовижні істоти були вперше описані 1689 року, тоді знаменитий словенський ерудит насправді повірив, що йому зустрівся ніхто інший як дитинча дракона. Насправді ж Янез Вайкард Вальвазор зустрівся з рідкісною водною саламандрою або олмом, пише IFLScience.

Цікаво, що ці дивовижні істоти трапляються тільки на Балканах, а тому місцевий фольклор свідчить, що під земною корою мешкають люті дракони, а ці дивні бліді істоти немов за помахом чарівної палички з'являються з-під поверхні Землі під час злив.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники вже давно зрозуміли, що міфічні характеристики цих істот дещо перебільшені, і вони навряд чи є дитинчатами підземних драконів, утім, ці крихітні химерні тварини насправді неймовірно дивовижні та захопливі.

Олм, або європейський протей (Proteus anguinus) — це водна саламандра, яка трапляється лише на Балканах, а саме в підземних печерах у системі Адріатичного узбережжя на північному сході Італії, у Словенії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, а також північних частинах Чорногорії.

Ці дивовижні істоти сягають усього 20 сантиметрів завдовжки від хвоста й до кінчика носа та трохи нагадують блідо-рожеву змію з тонкими руками та ногами. Їхній дивовижний колір шкіри є наслідком того, що все своє життя вони провели в темних підземних печерах, де пігментація просто не потрібна та залишилася б непоміченою. Проте вчені виявили, що шкіра цих дивовижних речовин усе ще здатна виробляти меланін, а отже, їхня шкіра може потемніти, якщо вони піддадуться впливу сонячного світла.

Життя в темряві також призвело до того, що очі олмів недорозвинені, покриті шкірою, а тому ці істоти фактично сліпі. Утім, дослідники вважають, у них усе ще залишилися деякі фоторецептори, які дозволяють їм розрізняти світло, — спостереження показують, що олми вважають за краще плисти в протилежний бік від світла.

Щоб якось компенсувати нестачу зору, ці химерні істоти розвинули гострий нюх і слух. Вони озброєні високочутливими хеморецепторами, які використовують для вловлювання дуже низьких концентрацій органічного матеріалу у воді. Дослідження показують, що олми використовують ці особливості, щоб винюхувати здобич у воді, наприклад, личинок, жуків, креветок і маленьких равликів. Однак найцікавішим залишається те, що ці саламандри насправді не так уже й потребують їжі — фактично вони здатні роками обходитися без їжі.

Ще однією не менш захопливою рисою олмів вважається їхній ампулярний орган, здатний виявляти електричні поля, — тварини використовують його для навігації в темній печері. Оскільки поруч із ними немає природних хижаків, олми воліють вести вельми ледачий спосіб життя. Дослідження 2020 року, коли вчені спостерігали за олмами в печері в Боснії та Герцеговині, вони виявили, що ці дивовижні істоти переміщаються всього на 5 метрів на рік. Ба більше, вчені виявили одного олма, який не зрушив і на міліметр за 7 років.

Учені зазначають, що олми можуть дожити до рекордних 100 років, а середній показник їхнього життя становить близько 68,5 року. Дослідники вивчили геном цих істот і дійшли висновку, що вони мають низку "звичайних генів, пов'язаних зі збільшенням тривалості життя".

Результати досліджень також показують, що близько 110 мільйонів років тому олми відокремилися від інших амфібій і фактично тримаються осібно на древі життя. Однак вони все ж пов'язані з іншими саламандрами, що мешкають по всьому світу. Науковці також зазначають, що наразі цей вид вважається вразливим до зникнення, а його популяція стрімко скорочується — насамперед це пов'язано із забрудненням довкілля, спричиненим діяльністю людини.

Раніше Фокус писав про те, що вчені побачили, як саламандри керують вільним падінням.