Письмо як зцілення від ПТСР. Нова терапія має більше переваг у лікуванні психічного здоров'я

Лікування, відоме як письмова експозиційна терапія, полягає в тому, що пацієнти пишуть про травматичний досвід під наглядом під час п'яти півгодинних сесій. Згодом вони обговорюють написане з терапевтами, а на наступних сесіях заглиблюються в те, як ці події вплинули на їхнє життя.

У дослідженні, опублікованому в JAMA Psychiatry, 178 ветеранів з діагнозом ПТСР брали участь або в письмовій експозиційній терапії (ПЕТ), або в тривалій експозиційній терапії. Остання включає від восьми до 15 сеансів тривалістю 90 хвилин кожен, під час яких пацієнт яскраво уявляє собі тривожну подію, а в перервах між сеансами стикається з пов'язаними з нею тригерами в реальному світі, пише The New York Times.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Прикметно, що обидві терапії продемонстрували схожий рівень ефективності. Зокрема, лише 12,5 відсотка учасників з групи письмової експозиції припинили лікування передчасно, на відміну від 35,6 відсотка з групи тривалої експозиції.

У 2018 році та ж дослідницька група в іншому дослідженні дійшла висновку, що ПЕТ дала результати на рівні з когнітивно-процесуальною терапією, широко схваленою терапією першої лінії для лікування ПТСР.

Надання переваги письмовому викладу травматичних спогадів може бути пов'язане зі схильністю людини відчувати сором або збентеження, пов'язані з пережитим.

Докторка Деніз Слоан, психологиня, яка розробила цей метод лікування і є авторкою дослідження, пояснила, що пацієнтів спеціально просили записувати свої думки від руки, що подовжувало процес і сприяло глибшому зануренню у спогади.

Вона пояснила: "Це повільніший процес, який дозволяє їм краще продумати "що сталося далі, і хто там був, і що вони говорили", тому що вони пишуть про це… Це сповільнює все, на відміну від того, щоб просто проговорити це вголос".

Витоки цієї терапії сягають новаторської роботи Джеймса Пеннебейкера, техаського психолога. У 1980-х роках Пеннебейкер почав досліджувати те, що він назвав "експресивним письмом", і виявив, що регулярне записування негативних життєвих подій корелює з покращенням імунної системи та меншою кількістю візитів до лікаря.

Перше дослідження, яке оцінювало потенціал такої терапії як методу лікування ПТСР, з'явилося у 2012 році. За словами докторки Слоан, її механізми збігаються з механізмами інших травмофокусованих втручань: полегшуючи пряму конфронтацію з травматичними спогадами, зменшуючи страх і уникнення, а також дозволяючи ідентифікувати хибні уявлення, такі як самозвинувачення.

Вона зазначила: "У нас багато людей, які потребують психіатричної допомоги, і ми не можемо задовольнити цей попит… Нам потрібно переглянути те, що ми робимо, і скільки потрібно для хорошого результату. Тому що більшість людей не можуть пройти лікування протягом 12-16 сеансів".

Оскільки ефективність ПЕТ продовжує рости, важливо зазначити, що порівняльні дослідження, проведені на сьогодні, підпадають під категорію випробувань, які не є дослідженнями неповноцінності. Ці дослідження мають на меті продемонструвати, що новий метод лікування не поступається вже наявним.

Докторка Барбара Ротбаум, розробниця терапії тривалої експозиції, зазначила, що ці випробування можуть бути не такими суворими, як ті, що мають на меті встановити перевагу лікування.

Однак, ефективність розмовної терапії в лікуванні ПТСР добре доведена. Фахівчиня пояснила: "Є щось цілюще в тому, щоб проговорити вголос найгірший, найстрашніший, найбентежніший, найганебніший момент свого життя іншій людині, яка намагається допомогти".

Раніше Фокус писав про те, що депресія має один маловивчений симптом.