Щити з фекалій і шкіри. Учені розповіли, як личинки жуків-черепах створюють захисні "парасольки" (відео)

Як і рептилії, личинки жуків-черепах носять на собі "захисні покриви". Однак замість того, щоб ховатися за куполами з кісток і кератину, вони використовують "захисні парасольки", зроблені з більш приземлених матеріалів: фекалій і скинутої шкіри, пише Live Science.

Вченим відомо, що більшість комах, особливо в личинковій формі, створюють різноманітні притулки. Наприклад, деякі будують їх із каміння та палиць, інші використовують шовк або сміття, а ці дивовижні істоти використовують зовсім іншу стратегію.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Учені виявили, що більшість із приблизно 2 700 видів Cassidinae (жуків-черепах) із підродини листоїдів використовують крайню форму перероблення. Їхні дивовижні личинки створюють захисні щити, використовуючи фекалії та скинуті екзоскелети. У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, що зрозуміти, як саме ці личинки будують свої захисні щитки з фекалій і чому використовують саме ці матеріали.

Під час дослідження вчені вивчили побудову щитків у чотирьох видів жуків-черепах: Calyptocephala attenuata, Cassida sphaerula, Stolas cucullata й одного непізнаного виду. Їхні спостереження дають уявлення про те, як личинки використовують і підтримують ці химерні копрологічні структури.

Дослідники виявили, що деякі листоїди можуть фактично починати своє життя в колисці з фекаліями, тоді як інші одразу після вилуплення починають створювати фекальні щити, використовуючи для цього свої вельми дивні телескопічні ануси. Науковці зазначають, що ці довгі та вельми маневрові придатки простягаються від тіла, що розташовують випорожнення поверх каудальних відростків — парних структур, що виступають на їхній задній частині. Інші види використовують для побудови захисних щитів свою стару шкіру, а тому змушені чекати, поки не настане їхнє перше линяння. Вони скидають скинуту шкіру більшу частину черевця, зберігаючи зім'яту оболонку на кінчику.

Цікаво, що деякі види також здатні об'єднати ці дві стратегії та використовують скинутий екзоскелет і стратегії, в результаті чого на їхніх задніх кінцях балансує насип покритого екскрементами екзоскелета. Попри гадану ваговитість цієї конструкції, вони здатні маневрувати нею, делікатно тримаючи її над рештою тіла, як "парасольку з гною".

Під час експерименту вчені видалили захисні парасольки кількох личинок і спостерігали за тим, як вони тут же почали працювати над створенням нових. Крім того, личинки здатні ремонтувати свої захисні щитки, якщо ті виявляються пошкодженими, наносячи на пошкоджені ділянки більше фекалій, щоб збалансувати навантаження.

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника Державного музею Небраски при Університеті Небраски-Лінкольн Керолайн Чабу, вони з колегами дійшли висновку, що симетрія надзвичайно важлива для личинок, а тому вони здатні помічати, якщо вона порушена в захисних парасольок.

Вченим досі не цілком зрозуміло настільки дивне використання екскрементів, проте кілька теорій все ж є. Припускають, що використання екскрементів може слугувати захистом ніжних личинок від негоди, захищаючи їх від висихання або перегріву. Ще одна теорія припускає, що захисні щити насправді можуть бути формою мімікрії — вони нагадують пташиний послід, а тому, ймовірно, не привабливі для більшості хижаків.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що дзеркальна поверхня потрібна жукам не для камуфляжу.