Полювали на головних хижаків Євразії: учені відкрили нову правду про неандертальців

Нещодавнє дослідження показало, що неандертальці колись полювали на печерних левів і навіть використовували їхню шкіру. Це відкриття проливає світло на цікавий аспект поведінки древніх людей, який раніше був невідомий, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження відбулося в печері Єдинорога, розташованій у горах Гарц у Німеччині, під час розкопок у 2019 році. Серед решток тварин Льодовикового періоду знайдено кілька кісток печерного лева. Ці кістки були поховані в шарі, якому понад 200 000 років, приблизно в 30 метрах від входу.

Що робить це відкриття справді визначним, так це ідентифікація кістки пальця ноги печерного лева, яка мала слід від порізу. Це привело дослідників до висновку, що неандертальці не тільки полювали на цих хижаків, але й використовували їхні шкури для різних цілей.

Однак важливо зазначити, що кістки не є прямим доказом полювання. Щоб розглянути результати дослідження в контексті, провідний автор Габріеле Руссо з Тюбінгенського університету в Німеччині проаналізувала рештки печерного лева, знайдені у Баварії. Виявлено незвичайне пошкодження на одному з його ребер. Працюючи з археологом доктором Аннеміке Мілкс з Університету Редінга, вони визначили, що це пошкодження є наслідком удару зброї.

За словами Руссо, "пошкодження ребра чітко відрізняється від слідів укусів хижаків і показує типову картину зламу, характерну для пошкоджень, спричинених мисливською зброєю". Доктор Мілкс додав: "Лев, ймовірно, убитий ударом списа в живіт, коли вже лежав на землі".

Цей 50 000-річний скелет є першим конкретним доказом того, що неандертальці були вправними мисливцями на печерних левів. Сліди порізів на кістках також свідчать про те, що вони не лише вбивали цих вищих хижаків, але й споживали їхнє м'ясо.

Печерні леви були грізними створіннями, висотою в плечах близько 1,3 метра. Приблизно 200 000 років вони були головними хижаками Євразії, полюючи на великих травоїдних тварин, таких як мамонти, бізони, коні і навіть печерні ведмеді. Їх присутність у печерах Льодовикового періоду і принесла їм їхню назву.

До цього дослідження вважалося, що взаємодія між людьми і печерними левами почалася лише з появою Homo sapiens. Деякі з найдавніших творів мистецтва, створених Homo sapiens, знайдені в регіоні Швабська Юра на південному заході Німеччини, містять зображення печерного лева як провідний мотив, включаючи знамениту людину-лева зі слонової кістки, що датується приблизно 40 000 років тому. Крім того, печерні леви зображені на наскальних малюнках у печері Шове на південному сході Франції, які датуються приблизно 34 000 років тому.

Нове дослідження демонструє, що печерні леви мали особливе значення і для неандертальців. Томас Тербергер, речник проєкту, додає, що "інтерес людей до здобуття поваги та влади за допомогою левового трофея сягає корінням у поведінку неандертальців, і до сучасних часів лев залишається потужним символом правителів".

Це дослідження додає до зростаючого масиву доказів, що свідчать про поведінкову схожість між неандертальцями і ранніми Homo sapiens. Роль печерних левів у культурі неандертальців передбачає складнішу поведінку і, можливо, навіть проклала шлях для подальшого культурного розвитку Homo sapiens.

Раніше Фокус писав, як гравюра із зображенням велосипеда потрапила в храм древніх індійців.

А також ми розповідали про неолітичне поселення на березі озера.