Перші 63 пункти, які визначили свободу: чому Маґна Карта важливіша, ніж може здатися (фото)

У 1215 році на простому полі в Раннімеді, Англія, група з 40 дворян виступила проти свого тиранічного короля Іоанна й увійшла в історію. Вони не орудували мечами, але змусили короля Англії підписати революційний документ, відомий як Маґна Карта, або "Велика хартія вольностей". Цей документ заклав основу для багатьох цивільних, правових і судових інститутів, якими ми користуємося сьогодні. Вони захищають наші права та свободи, пише Grunge.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Велика хартія вольностей" стала відповіддю на деспотичне правління короля Іоанна, який вважав, що може робити все, що йому заманеться, включаючи крадіжки і тортури, не будучи притягненим до відповідальності. Хартія змінила правила гри, визначивши конкретні гарантії захисту землі, власності та людей.

Вона гарантувала справедливе ставлення, особливо під час успадкування, і захищала права вдів. Документ також захищав купців, які подорожували через Англію, і запобігав захопленню землі або оренді за борги. "Велика хартія вольностей" вимагала, щоб усі судові спори відбувалися у визначеному місці, забезпечуючи справедливий судовий процес.

Загалом Маґна Карта містила 63 пункти, пов'язані з громадянськими правами. Найвідоміший із них проголошує: "Жодна вільна людина не буде заарештована, або ув'язнена, або позбавлена володіння, або у будь-який (інший) спосіб знедолена… як за законним вироком рівних їй та за законом країниʼ.

До "Великої хартії вольностей" у західних країнах не існувало детального правового захисту прав власності та особистих прав. Хоча попередні правові кодекси, такі як Кодекс Хаммурапі, існували, вони здебільшого зосереджувалися на покараннях за конкретні злочини, а не на захисті прав громадян.

Хоча від Маґни Карти до наших днів не існує прямої, безперервної правової лінії, її принципи вплинули на пізніші документи та ідеали. Наприклад, Конституція США та Білль про права розроблені на основі "Великої хартії вольностей". П'ята поправка, яка захищає від позбавлення життя, свободи або власності без належної правової процедури, перегукується з духом цього документу.

"Велика хартія вольностей" також залишила незгладимий слід на Організації Об'єднаних Націй, яка виникла у 20-му столітті. Вона заклала основу для поваги до закону, обмеження державної влади, забезпечення доступу до правосуддя та захисту прав людини, навіть попри те, що концепція "прав людини" як юридична конструкція з'явилася лише у 18-19 століттях.

Англія продовжувала залишатися законодавцем "верховенства права". Такі документи, як Петиція про права 1628 року та Білль про права 1689 року, заклали основу для вільних виборів, парламентського правління та свободи слова.

Пізніше ці принципи поширилися по всьому світу, що призвело до скасування рабства, надання виборчих прав жінкам і становлення ліберальних демократій. Кульмінацією цього процесу стало створення Організації Об'єднаних Націй після Другої світової війни.

У 1948 році Загальна декларація прав людини, розроблена під керівництвом Елеонори Рузвельт, проголошена "міжнародною Великою хартією вольностей" для всіх людей в усьому світі.

Дивно, але сама Маґна Карта не змогла досягти своїх цілей. Всього через десять тижнів після її ратифікації Папа Інокентій III анулював Хартію, заявивши, що вона є "ганебною, принизливою, незаконною і несправедливою". Папа вважав її шкідливою для королівських прав і англійського народу, що призвело до громадянських заворушень і Першої баронської війни 1216 року.

Важливо

Слава забутому королю Британії! Монета розкрила ім'я раніше невідомого правителя залізного віку

Попри ці невдачі, дух "Великої хартії вольностей" вистояв. Сьогодні ви можете відвідати історичне місце в Раннімеді, Англія, підписали цей доленосний документ.

Він слугує нагадуванням про свободи і захист, які розвивалися протягом століть, дозволяючи людям спокійно сидіти і роздумувати над принципами справедливості, чесності та рівності перед законом.

Раніше Фокус писав про дні, яких ніколи не існувало: куди зникли дні з 5 по 14-те жовтня 1582 року.

А також ми розповідали про прихований "підпис" Леонардо да Вінчі на "Моні Лізі".