Володарка морів, якій Рим мало не програв: що відомо про іллірійську царицю Тевту (фото)

В анналах історії є розповіді про непересічних особистостей, які залишили незгладимий слід у своєму часі. Однією з таких постатей є іллірійська цариця Тевта, видатна жінка іллірійської давнини, яка походила з земель, що нині охоплюють частини сучасних Хорватії, Боснії і Герцеговини, Словенії, Чорногорії, Косово, Сербії та Албанії, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Тевта, яка народилася близько 268 року до н. е., не була звичайною жінкою своєї епохи. Вихована в знатній іллірійській родині, вона отримала як традиційну освіту, так і навчання, яке зазвичай призначалося для хлопчиків.

Вона навчилася військового мистецтва, полювання, верхової їзди тощо. Іллірійці, як і спартанці, вважали, що жінкам необхідно надавати бойові навички. Виняткові риси Тевти принесли їй визнання як рідкісній красуні, і спадкоємець престолу обрав її своєю дружиною і царицею.

У 231 році до н. е. Тевта зійшла на престол, правлячи від імені свого малолітнього пасинка Піннеса після смерті чоловіка, царя Агрона. У той час Іллірійська держава під її керівництвом розширила свою територію від річки Неретви до Епіру, охопивши острови в Адріатиці.

За короткий період Тевта зміцнила своє правління, сформувала впливові союзи, сприяла економічному зростанню, розбудувала іллірійські міста, зміцнила армію і навіть створила військово-морський флот, створивши лібурни.

Одним із найдивовижніших аспектів правління Тевти була її здатність підкорити грецьке місто Фінікію, найбагатше в Епірі. Її військова доблесть дозволила їй контролювати Адріатичне та Іонічне моря, за що вона отримала прізвисько "Володарка морів".

Однак найнесподіванішим елементом її правління було те, що піратство в Іллірії було не лише дозволено, але й вважалося поважною професією. Про флот Тевти та іллірійських піратів, які плавали під її прапором, ходили легенди.

Зі зростанням влади та впливу Тевти збільшувалося і занепокоєння в Римі. Римський сенат розглядав її амбіції та правління як загрозу і вважав її суперництво неприйнятним. Іллірія та її стратегічні морські володіння стали головними цілями Риму. Сенат назвав напади іллірійських піратів на римські торгові судна ідеальним приводом для військової кампанії.

Спочатку римляни спробували вдатися до дипломатії, відправивши послів до Тевти. Однак вона рішуче відкинула їхні вимоги, стверджуючи, що піратство в Ардійському царстві є законним.

Ця образа призвела до катастрофічного розвитку подій, коли Тевта захопила кораблі римських посланців, взявши одного посла в полон, а іншого вбивши. Цей вчинок дав Риму необхідний привід для оголошення війни Іллірії.

Цариця Тевта героїчно очолила своє військо і виявилася грізною супротивницею, вигравши численні битви проти більших римських сил. Зрештою, римляни вдалися до різних стратегій, включаючи зраду одного з її довірених полководців, Деметрія Фароського, який прагнув влади.

Попри зраду і несприятливі умови, Тевта та її військо продовжували чинити опір римлянам ще шість місяців. Зрештою, вона була змушена погодитися на мирний договір з римськими послами і відступила до іллірійського міста Різана, побоюючись падіння Скутарі, столиці Ардійського царства, під владою римлян.

Попри поразку, Тевта зуміла домовитися про поліпшення умов миру для іллірійців, що дозволило їм відновитися в економічному та військовому плані. Вона також заклала основу для другої війни проти римської окупації. На жаль, історичні записи про життя Тевти після цього періоду стають скупими і неточними.

Одна з легенд припускає, що вона зустріла трагічний кінець, стрибнувши зі скелі в Которську затоку в сучасному Рішані, Чорногорія. Ця подія, згідно з місцевим фольклором, прокляла Рісан і залишила його без морської спадщини.

У великій історії спадщина королеви Тевти залишилася як свідчення безстрашної жінки, яка вела свій народ і кинула виклик могутній Римській імперії. Її правління продовжувало кидати виклик Риму протягом десятиліть, і лише під час Третьої Іллірійської війни у 168 р. до н. е. Рим нарешті досягнув домінування в регіоні.

Хоча точні деталі її життя та долі залишаються оповитими таємницею, королева Тевта стала незабутньою постаттю в багатому гобелені стародавньої історії.

Раніше Фокус писав про те, що вчені наблизилися до поховання засновника Священної Римської імперії.

А також ми розповідали про розкопаний у Франції 1800-річний саркофаг, який зберігав останки жінки з "особливим статусом".