Хеппі-енду не буде. Кліматичні моделі прикрашали майбутнє Землі, але їм щось заважало

хмари, стратосферні хмари, перламутрові хмари
Фото: broadbayhouse/Twitter | Перламутрові стратосферні хмари впливають на кліматичні моделі вчених

Нове дослідження показує, що сучасні кліматичні моделі залишили поза увагою один важливий фактор, що впливає на те, яким буде клімат планети в майбутньому.

Related video

З 1850 року Земля вже потеплішала на 1,2°C і вчені вважають, що людству не вдасться стримати потепління планети на позначці до 2°C, як порівняти з доіндустріальним рівнем. Останні дослідження показують, що Земля, ймовірно, нагріється до 3°C і людству не вдасться цьому запобігти, пише Inverse.

Останні 40 років вчені використовують кліматичні моделі для моделювання ефекту потепління планети, але вони, на жаль, не виправдовують очікувань. Ситуація ще гірша, коли справа доходить до моделювання клімату минулого з дуже високим рівнем викидів парникових газів. Ситуація також ускладнюється тим, що ці ж моделі вчені використовують для прогнозування того, який клімат на планеті нас чекає в майбутньому.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні команда вчених із Кембридзького університету та Університету Нового Південного Уельсу дійшла висновку, що сучасні кліматичні моделі просто недооцінюють те, що станеться вже до кінця століття, зокрема йдеться про такі ризики, як танення льодовиків і вічної мерзлоти.

Під час дослідження вчені використовували модель стратосфери з високою роздільною здатністю, що включає стратосферу Землі. Вони виявили, що над полярними регіонами, де концентрація парникових газів значно вища, з'являється особливий тип "перламутрових хмар", і їхня роль досі не була врахована. Команда вважає, що це одна з причин, чому потепління в Арктиці та Антарктиді все ще залишається мало помітним.

Назад у майбутнє

У своїх моделях вчені часто використовують минулі епізоди в історії Землі, коли на планеті було набагато спекотніше. Усе це дає їм змогу реконструювати епізоди і подивитися, які чинники впливають на перебіг подій. На жаль, ми не можемо використовувати подібний метод для оцінки кліматичного майбутнього Землі, для якого зміни просто недоступні.

У результаті вчені використовують минуле нашої планети як своєрідний "полігон", де можуть відтворити різні сценарії розвитку подій. Однак моделі вчених раз у раз зазнають невдач і до цього моменту дослідники ніяк не могли зрозуміти, чого їм не вистачає.

Перламутрові хмари

Ще 1992 року американський палеокліматолог Ліза Слоан припустила, що в минулому полярні стратосферні хмари, які також називають перламутровими, могли спричинити сильне потепління у високих широтах.

Ці дивовижні хмари являють собою рідкісне і приголомшливе видовище: вони утворюються на дуже великих висотах у стратосфері за дуже низьких температур. У сучасному кліматі Землі вони з'являються здебільшого над Антарктидою, але часом їх також помічають у зимові місяці над Шотландією, Скандинавією та Аляскою, коли стратосфера в цих регіонах є особливо холодною.

Більш ранні дослідження вже показали, що перламутрові хмари, як і парникові гази, поглинають інфрачервоне випромінювання, що випускається поверхнею нашої планети, а потім повторно випромінюють частину цієї енергії назад на поверхню Землі. У новому дослідженні вчені припустили, що саме стратосферні хмари можуть бути тим самим відсутнім шматочком пазла в сучасних кліматичних моделях.

Тепер через десятиліття після заяви Слоан вчені використовували складнішу кліматичну модель, що дає змогу перевірити цю гіпотезу. Результати свідчать про те, що за певних умов додаткове потепління через стратосферні хмари може досягати неймовірних 7°C у зимові місяці.

Майбутнє Землі

Таким чином вчені нарешті зрозуміли, чому сучасні моделі не так вже й добре працюють для клімату минулого, коли рівні парникових газів були набагато вищими, ніж сьогодні. Але що щодо майбутнього?

За словами співавтора дослідження Діпашрі Даттоя з Кембридзького університету, хороша новина полягає в тому, що в майбутньому перламутрові хмари, що нагрівають земні полюси, не будуть настільки поширені, як мільйони років тому.

На думку команди, навіть за умови досягнення парникових газів рівня раннього еоцену, кількість хмар все одно буде меншою. Річ у тім, що їхнє утворення також залежить від положення материків і гір, яке було іншим мільйони років тому. Так чи інакше, вчені впевнені, що їхнє дослідження допоможе значно поліпшити сучасні кліматичні моделі та зробити їх точнішими.

Раніше Фокус писав про те, що вчені вважають, що до 2100 року Земля зміниться до невпізнання.