Чи може людина вижити, харчуючись лише личинками, мишачими хвостами й черв'яками: відповідь учених

комахи, їсти комах
Фото: Daily Mail | Чи можуть люди харчуватися комахами?

Дослідники розповіли, наскільки поживними насправді можуть виглядати страви, які, на перший погляд, зовсім не виглядають їстівними.

Related video

Останнім часом з'являється дедалі більше шоу, в яких гостям пропонують поїдати різноманітних личинок, павуків, борошняних черв'яків і багато іншого. Усі ці інгредієнти, безумовно, здатні викликати відторгнення і нудоту, проте як вони впливають на людський організм, досі залишалося загадкою, пише Daily Mail.

Письменник, шеф-кухар, вчений-дієтолог і світовий авторитет в місцевій австралійській кухні, яка становить більшу частину пробного "меню буштакера", Вік Черікофф розповів, що в більшості випадків негативна реакція на подібні продукти виникає ще до того, як вони потрапляють людині до рота.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Фактично вкрай мало досліджень було присвячено тому, як вживання личинок, павуків, мишачих хвостиків та качиних язиків впливає на організм людини, її довголіття чи фізичні здібності. За словами Черікоффа, насправді ж усі страви з "меню буштакера" (австралійських аборигенів) можна їсти, якщо вони не живі, проте далеко не всі з них мають реальну харчову цінність.

Наприклад, однією з найбільш поживних страв із "меню буштакера" є личинка відьми. Ті, кому доводилося їх куштувати, стверджують, що вони справді смачні. Фактично вони являють собою пухкі білі личинки метеликів, а на смак їх описують абсолютно по-різному: від яєчні до хрусткого бекону та салямі. Фактично личинки вважаються ідеальною їжею для виживання, оскільки містять достатню кількість білка і жирів, а також необхідні мінерали, включно з калієм, необхідним нашим клітинам.

Ще однією стравою в "меню буштакерів" є черв'як мопане — гусениця імператорської молі. Ці гусениці містять велику кількість заліза, необхідного для вироблення гемоглобіну в еритроцитах, а також кальцію, необхідного нашим зубам, і фосфору для фільтрації відходів у нирках. За словами шеф-кухаря та голови Австралійського альянсу бушфудів і ботанічних рослин корінних народів Рейлін Браун, черв'яки мопане менш смачні, ніж личинки відьми, проте є "важливим джерелом їжі".

Водночас мишачі хвости навряд чи можна назвати їстівними — річ у тім, що вони хрусткі та надзвичайно мало поживні. Водночас за словами дієтологині з Університету Суррея Марії Кардакової, мишачі хвости були включені у випробування на "фактор шоку". Фактично в цьому разі йдеться більше про психологічний вплив, ніж про харчову цінність.

Водяних павуків навряд чи варто їсти живими, проте приготовані вони на смак нагадують крабів чи креветок, проте містять мало білка. Водночас яєчка кенгуру багаті на білок, який підтримує нарощування та відновлення м'язів. Водночас м'ясо кенгуру нежирне і його можна знайти майже в будь-якому австралійському супермаркеті на полиці з яловичиною та бараниною.

Ще однією не менш відомою стравою, за словами Черікоффа, є верблюжі лапки. Попри репутацію жорстких і жувальних тварин, верблюжі лапки можна приготувати ніжними. Науковці зазначають, що вони мають драглисту структуру та містять малу кількість клітковини.

Раніше Фокус писав про те, що вчені пропонують людям їсти те, що століттями докучало морякам у морі.