Політ людини на супутник Сатурна Титан: як це може бути і чи варто туди летіти (фото)

Хоча людство зараз думає про польоти на Марс, все ж ближче до нас розташована Венера, і туди варто полетіти, вважають учені, хоча це дуже негостинна планета. Але є в дальній частині Сонячної системи світи з менш суворими умовами на поверхні. Наприклад, таким світом є Титан, найбільший супутник Сатурна. Там немає найвищих температур і тиску як на Венері. Отже, чи варто відправляти людей на Титан і яким буде цей політ? Про це пише Universe Today.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Джейсон Барнс з Університету штату Айдахо, США, вважає, що люди обов'язково повинні летіти на Титан. За його словами, цей світ є другим за безпекою для людини місцем у Сонячній системі після Землі.

Барнс входить до складу групи дослідників, які готують до польоту на Татан гелікоптер Dragonfly, що шукатиме там ознаки життя, а також досліджуватиме вкриту пісками поверхню цього світу і його метанові озера та моря. Також літальний апарат вивчить атмосферу Титана, що складається на 95% з азоту і на 5% з метану. Титан є найбільшим супутником Сатурна і другим за розміром, після найбільшого супутника в Сонячній системі — Ганімеда (це супутник Юпітера).

За словами Барнса, незважаючи на те, що два космічні апарати NASA вже спостерігали за Титаном із космосу, а новий вертоліт проведе дослідження на поверхні та в атмосфері, присутність людини на цьому супутнику необхідна. Адже люди зможуть отримати набагато більше важливих даних. Друга причина, з якої потрібно летіти на Титан, є те, що цей світ найбільш сприятливий для довгострокової присутності людини після Землі.

Але життя на поверхні Титана насправді не буде дуже легким. Хоча Титан добре захищений від шкідливого сонячного випромінювання, його поверхня водночас дуже холодна і надзвичайно темна. Річ у тім, що температура на поверхні становить мінус 179 градусів Цельсія, при цьому туди потрапляє лише 0,1% сонячного світла, яке отримує Земля.

Проблеми на поверхні Титана можуть полягати в тому, що ті самі органічні молекули, які роблять супутник Сатурна таким цікавим для дослідження, можуть виявитися небезпечними для астронавтів, каже Барнс. Також у екіпажу місії виникне проблема з виробленням електроенергії, і доведеться взяти з собою великий ядерний реактор.

Окрім складнощів із перебуванням на поверхні Титана, існує також проблема відстані та часу подорожі до цього світу із Землі. Навіть найвигідніший маршрут передбачає, що дістатися туди можна в кращому разі за 3 роки, а так найімовірніше на це піде приблизно 6 років.

Хоча найшвидше до Сатурна вдалося долетіти космічному апарату "Нові горизонти" — всього за 2 роки і 4 місяці. Тобто, каже Барнс, існує можливість, що космічний корабель з екіпажем дістанеться до Титана за 2 роки. Але для виконання такої місії необхідно взяти з собою величезну кількість палива і життєво важливих припасів. А це робить таку місію досить дорогою. Є ще багато проблем, з якими можуть зіткнутися астронавти під час такого тривалого польоту. Але летіти на супутник Сатурна все ж потрібно, вважає Барнс.

Проте, можливо, нові технології дадуть змогу скоротити час польоту на Титан, наприклад, інноваційні ядерні двигуни для ракет і космічних кораблів. Як уже писав Фокус, один з таких двигунів створює американська компанія Helicity Space.