Крихітні білки-вампіри тримають у страху оленів з острова Борнео: вчені розкрили правду

Місцеві мисливці повідомляють, що ці гризуни стрибають з гілок на спини тварин і майстерно орудують гострими, як бритва, зубами, перерізаючи яремну вену.

На Землі мешкають мільйони різних видів тварин, але слава деяких з них крокує далеко попереду їх самих. Наприклад, вивірки китицевухі (Rheithrosciurus macrotis), що мешкають на землі та низьких гілках горбистих лісів Борнео, пише Live Science.

Ще 2014 року дослідники прозвали їх білками-вампірами, припускаючи, що вони здатні за допомогою своїх надзвичайно гострих зубів буквально перегризти горло оленю. Тоді місцеві мисливці повідомляли, що крихітні гризуни з пухнастими хвостами стрибають на спини оленів з гілок, а потім буквально перегризають тваринам яремну вену. Мисливці також стверджували, що білки ласують вмістом шлунка жертви, а також її серцем і печінкою. Пізніше місцеві жителі Борнео також припустили, що саме ці гризуни відповідальні за напади на домашніх курей.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На щастя, репутацію китицевухих вивірок було відновлено після того, як вчені з Мічиганського університету змогли встановити, навіщо гризунам насправді настільки гострі зуби. За словами провідного автора дослідження, біологічного антрополога Ендрю Маршалла, вони з колегами виявили, що китицевухі білки зовсім не є кровожерливими м'ясоїдами.

За словами команди, гризуни використовують свої дивні зуби, що включають великі різці на обох щелепах з глибокими різьбленими гребенями, схожими на пилку, щоб поїдати надзвичайно тверде насіння. За словами Маршалла, йдеться про настільки тверде насіння, що людині треба було б неабияк потрудитися з молотом у руках, щоб розколоти його.

Зазначимо, що китицевухі білки також привертають увагу місцевих жителів своїми ефектними хвостами, які, як правило, на 30% більші за їхнє тіло. За словами вчених, хвости цих гризунів є одними з найбільш об'ємних серед усіх ссавців щодо розміру тіла. Дослідникам досі невідомо, чому у білок такі великі хвости, але припускають, що вони можуть слугувати захистом від хижаків, приховуючи їхні крихітні тіла.

Ще однією загадкою для дослідників залишається те, як ці гризуни опинилися на Барнео. Попередні дослідження вже показали, що їхніми найближчими живими родичами є південноамериканські білки, проте вчені так і не змогли виявити інших родичів гризунів ні в Азії, ні в Північній Америці.

Раніше Фокус писав про сезон ураганів у США, який масово руйнує гнізда білок, але вчені просять їм не допомагати.