Спростовує поширену теорію: вчені знайшли фрагменти зоряного каталогу Гіппарха

Дослідники виявили фрагменти зоряного каталогу, створеного давньогрецьким астрономом Гіппархом. Датований другим століттям до нашої ери, цей каталог є найдавнішим всеосяжним зоряним каталогом у західному світі, пише GreekReporter.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Фрагменти знайшли в середньовічному палімпсесті Codex Climaci Rescriptus, де зоряний каталог навмисно стерли, щоб звільнити місце для пізніших середньовічних записів. Досі наше розуміння роботи Гіппарха ґрунтувалося на свідченнях іншого античного астронома, Клавдія Птолемея, який створив свій власний зоряний каталог приблизно чотири століття потому.

Фрагменти виявила команда дослідників з CNRS, Університету Сорбонни та Тіндейл-хаусу (асоційованого з Кембриджським університетом). Відкриття стало можливим завдяки багатоспектральній візуалізації, за якою послідував кропіткий процес розшифровки та інтерпретації.

Мультиспектральна візуалізація, проведена Електронною бібліотекою ранніх рукописів, проєктом Lazarus та Рочестерським технологічним інститутом, дозволила відновити стерті фрагменти роботи Гіппарха. Ця методика дозволила дослідникам повернути до життя спостереження, які вважалися втраченими назавжди.

Важливість цього відкриття полягає в тому, що воно спростовує поширену теорію про те, що зоряний каталог Птолемея був значною мірою копією попередньої роботи Гіппарха. Виявлені фрагменти демонструють разючі відмінності в їхніх спостереженнях за сузір'ями. Дивно, але спостереження Гіппарха, попри те, що їх зробили приблизно на 400 років раніше, виявилися точнішими.

Гіппарх, який народився в давньогрецькому місті Нікея у Віфінії (сучасна Туреччина), залишив незгладимий слід в астрономії. Його спостереження, за словами Птолемея, охоплювали період між 147 і 127 роками до нашої ери. Хоча більшість його оригінальних праць втрачено, посилання в коментарях пізніших авторів дають уявлення про його астрономічний внесок.

Серед його досягнень варто відзначити те, що він був першим математиком, який створив тригонометричну таблицю. Ця таблиця відіграла вирішальну роль у його розрахунках ексцентриситету орбіт Місяця і Сонця.

Відкриття цих фрагментів не лише збагачує наше розуміння античної астрономії, але й підкреслює важливість переоцінки історичних припущень. Це відкриття спонукає до подальшого вивчення відмінностей між небесними спостереженнями Гіппарха і Птолемея.

Раніше Фокус писав, чи жили доісторичні люди в Антарктиді.

Також ми писали про міграцію давніх слов'ян у південно-східну Європу. Задля цього вчені реконструювали генетичну історію Балкан.