Величезні петлі з плазми з'явилися після потужного вибуху на Сонці: їх складно пояснити (фото)

Кілька гігантських петель із плазми вирвалися в космос із поверхні Сонця після дуже потужного сонячного спалаху і їх зміг зафіксувати астрофотограф. Але вчені досі не знають достеменно, як ці структури, які є залишком найсильнішого вибуху на зірці, формуються, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ще тиждень тому, 29 січня, на Сонці стався спалах класу М6.8 у сонячній плямі AR3559. Нагадуємо, що спалахи класу М є другими за потужністю після найсильніших вибухів на Сонці класу Х.

Перед появою сонячних спалахів часто над поверхнею Сонця з'являються величезні петлі з плазми або протуберанці, які потім зникають. Їхнє зникнення відбувається одразу після появи вибуху на Сонці та виверження корональних викидів маси, тобто струменів із плазми, які відлітають далеко в космос. Ці струмені можуть досягти Землі і викликати геомагнітні бурі, але 1 лютого плазма лише злегка зачепила магнітне поле Землі і полетіла далі.

Але після спалаху класу М6.8 залишилися ледве видимі петлі з плазми, які залишилися в тому ж місці, де в космос вирвався корональний викид маси. Таке часто трапляється, вчені досі точно не знають, як вони формуються, адже вся плазма повинна була полетіти в космос.

Ці протуберанці називаються петлями, що з'являються після спалахів (PFL), і їх можна побачити тільки тоді, коли на Сонце дивляться за допомогою спеціального фільтра, який підсилює червоні довжини хвиль світла, що випускається воднем, відомим як H-альфа.

Учені вже знають, що PFL виникають тільки після появи сонячних спалахів класу М і Х. Їхня висота може сягати 50 тисяч км, але точно невідомо, який розмір мали петлі, що виникли тиждень тому.

Приголомшливе зображення саме цих петель їхньої плазми зробив астрофотограф Едуардо Шабергер Пупо, яке тепер доступне для загального огляду. Ці структури містять менше плазми, ніж інші протуберанці, а тому випромінюють менше світла. Тому нечасто можна побачити настільки детальні знімки PFL, як зображення Пупо.

Існували різні припущення щодо процесу формування PFL. Спочатку вважалося, що плазма виходить із поверхні Сонця і заповнює лінії магнітного поля після того, як вони відновлюються після розриву. Але більш недавні дослідження показали, що магнітні петлі насправді можуть притягувати назад частину плазми, викинутої в космос унаслідок спалахів на Сонці.

Вважається, що пік активності Сонця, або сонячний максимум, уже настав, хоча деякі вчені припускають, що він настане ближче до кінця року. У будь-якому разі кількість потужних вибухів на Сонці збільшується.

Наприклад, 31 грудня 2023 року на Сонці стався спалах класу X5 і це був найпотужніший сонячний вибух за останні шість років, як уже писав Фокус. А 22 січня цього року на протилежних сторонах Сонця виник надзвичайно рідкісний подвійний спалах, як уже писав Фокус .

Вчені вважають, що найближчим часом можна буде спостерігати ще більше PFL і можливо нові спостереження за ними допоможуть зрозуміти, як вони формуються.

Також Фокус писав про те, як Сонцю вдається "горіти" в космосі без кисню.