Давньогрецькі битви, що сформували Західний світ: їхній влив можна простежити й нині (фото)

Стародавня Греція, колиска західної цивілізації, стала свідком безлічі битв, які не лише визначили її долю, але й відлунням прокотилися коридорами історії. Хоча історики та науковці можуть мати різні думки щодо найважливіших битв, деякі із загальновизнаних за своїм значенням зібрав Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Марафонська битва (490 р. до н. е.)

Основні моменти: Афіняни відбили перських загарбників, зберігши незалежність Афін.

Значення: Вирішальний поворотний момент у розвитку Західної цивілізації, який продемонстрував стійкість афінян.

Майбутні кроки: Шлях до подальших конфліктів проти Персії, вплив на подальші військові стратегії.

У цій битві афіняни вистояли проти перських загарбників, знищивши понад половину ворожої армії і здобувши життєво важливу перемогу за незалежність Афін. Існує легенда про грецького скорохода, на ім'я Фідіппід.

Згідно з нею, після завершення битви він пробіг від Марафона до Афін 42 кілометри, щоб сповістити про перемогу греків над персами. Гінець біг без зупинок, а коли досяг своєї мети, то встиг вигукнути: "Радійте, афіняни, ми перемогли!" — і помер.

За словами історика Річарда Біллоуза, ця одноденна битва, яка вважається одним із найбільших сухопутних зіткнень, змінила хід цивілізації. Це була битва не просто за територію, а за саму сутність Західної цивілізації.

Битва при Фермопілах (480 р. до н. е.)

Основні моменти: 300 спартанців мужньо протистояли переважальним силам персів.

Значення: Символізувала опір і заклала основу для подальших перемог.

Майбутні кроки: Надихнула майбутні військові стратегії, ставши культурним та історичним символом.

Відважний опір безстрашних 300 спартанців на чолі з войовничим царем Леонідом проти десяти тисяч елітних перських воїнів, хоч і закінчився поразкою, став символом опору. Попри поразку, вона підготувала ґрунт для важливішої перемоги у війні за Західну цивілізацію.

Фермопіли — це вузький прохід недалеко від міста Ламія в Греції, між Фесалією й Локридою, поблизу Малійської затоки. Саме їх охороняли об'єднані війська греків. Аж поки їх не зрадив Ефіальт, що показав гірські стежки, по яких можна обійти прохід.

За різними джерелами, перси в цій битві втратили близько 20 тисяч солдатів, греки — приблизно 4 тисячі, 400 із яких потрапили в полон. Після бою перський цар Ксеркс знайшов тіло Леоніда й наказав відрубати йому голову та насадити на кіл. Аж через 40 років тіло спартанського царя вдалося перепоховати на його батьківщині, а на його честь через 600 років почали проводити змагання

Битва при Саламіні (480 р. до н. е.)

Основні моменти: Грецький військовий флот на чолі з афінянами переміг перський флот.

Наслідки: Зупинила наступ персів, захистила Грецію від подальшого вторгнення.

Майбутні кроки: Продемонструвала стратегічну важливість військово-морської сили в античній війні.

Очолювані афінським флотом, греки завдали рішучої поразки перському флоту, зупинивши просування персів і захистивши Грецію від подальшого вторгнення. Цей морський тріумф відіграв вирішальну роль у збереженні ходу історії.

Згідно з історичними описами, афінський полководець Фемістокл залишив Афіни без захисту, щоб заманити персів у вузьку протоку між островом Саламін і материковою частиною Греції. Згідно з Геродотом, афіняни отримали відповідь від дельфійської піфії:

"Лише дерев'яні стіни дає Зевес Тритогенеї (тобто Афіні). Незламно стояти заради порятунку тобі і нащадкам".

Саме тому Фемістокл вирішив покладатися лише на кораблі. Зрештою грецькі війська здобули рішучу перемогу над персами, втративши близько 40 кораблів, натомість втрати персів склали близько 200 суден.

Битва при Платеях (479 р. до н. е.)

Основні моменти: Союзницькі грецькі війська придушили персів, поклавши край другому перському вторгненню.

Наслідки: Відзначила занепад перського впливу в Греції.

Майбутні кроки: Сприяла створенню стабільнішого політичного ландшафту в регіоні.

27 серпня 479 року до н. е. грецькі воїни розгромили перські війська, майже повністю знищивши їх і зупинивши розширення Перської імперії. Ця битва, що відбулася на схилах гори Кітерон поряд з невеликим містечком Платеї в Беотії, вважається однією з найбільших сухопутних протистоянь.

Битва на річці Гранік (334 р. до н. е.)

Основні моменти: Александр Македонський переміг персів, розпочавши своє завоювання імперії.

Наслідки: Перси перейшли в оборону, початок імперії Александра.

Подальші кроки: Створення основи для подальших завоювань Александра.

Александр Македонський на чолі своєї македонської армії розгромив персів, поклавши початок завоюванню Перської імперії. Після цієї битви перси були змушені оборонятися в містах, що залишилися під їхнім контролем у регіоні.

Цікавим фактом є те, що античні джерела про саму битву написали історики, які жили за кілька століть після Александра. Ба більше, вони суперечать одне одному.

Вважається, що під час зіткнення перських і македонських воїнів ледь не загинув сам Александр. Його героїчна поведінка стала прекрасним прикладом для людей, які вручили йому після битви вінок за мужність. Сам же цар наказав скульпторам виготовити бронзові статуї загиблих товаришів і встановити їх в царському палаці в Македонії.

Битва при Іссі (333 р. до н. е.)

Основні моменти: Вирішальна перемога Александра над перським царем Дарієм ІІІ, розширення його імперії.

Наслідки: Зміцнення влади Александра над Малою Азією.

Подальші кроки: Формування траєкторії завоювань Александра в Азії.

Александр Македонський здобув вирішальну перемогу над перським царем Дарієм III, вперше зустрівшись із ним на полі бою. Як наслідок, він ще більше розширив свою імперію і забезпечив контроль над Малою Азією, зокрема підкоривши все східне узбережжя Середземного моря, включаючи Фінікію, Палестину та Єгипет.

Під час битви війська Александра розгромили перських воїнів. Побачивши свою поразку, цар Дарій вирішив покинути поле бою. Ба більше, Александр наступав йому на п'яти, наблизившись до його колісниці і винищуючи особисту охорону. Історик Діодор описує: "Македонці навалили купу тіл персів висотою до колісниці перського царя".

Вважається, що у битві при Іссі македонці втратили 150 вершників і 300 піхотинців. Втрати персів греки обчислювали у більш ніж 100 тисяч воїнів. Однак варто зазначити, що переможці перебільшували втрати переможених у 5-20 разів, як свідчать детальніші дослідження сучасних істориків.

Хай там як, очевидці зазначали, що все поле бою було усіяне тілами персів, а через невеликі міжгір'я люди перебиралися по трупах, як по містках. У полон самого Александра потрапили мати, дружина і діти Дарія, а також багато золотого начиння і предметів розкоші, раніше небачених македонцями.

Давньогрецький історик Плутарх описав: "Македоняни тоді вперше навчилися цінувати золото, срібло, жінок, скуштували принадність варварського способу життя і, наче пси, що почули слід, поспішали розшукати і захопити всі багатства персів".

Ці битви були не просто зіткненнями армій; вони мали вирішальне значення для формування наративу Західної цивілізації. Кожна перемога чи поразка відлунювала у часі, залишаючи незгладимий слід на багатому гобелені давньогрецької історії.

Раніше Фокус писав про пошуки на острові Клостерой. У Норвегії археологи натрапили на ринок вікінгів.

А також ми розповідали про два древні храми королівської династії в Індії. Археологи зазначають, що обидві споруди напрочуд добре збереглися і датуються приблизно 543-750 роками нашої ери.