Парадокс пескетаріанства: чому люди запросто їдять рибу, але відмовляються від м'яса

Харчові звички часто переплітаються з етичними проблемами, пов'язаними з навколишнім середовищем, здоров'ям і благополуччям тварин. У той час як одні обирають веганство, щоб розв'язати ці проблеми, інші обирають пескетаріанство, обмежуючи споживання м'яса рибою та морепродуктами. Нещодавнє дослідження уважніше розглянуло мотиви, що лежать в основі цього дієтичного вибору, і виявило деякі дивовижні протиріччя, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

По-перше, в чому полягає парадокс пескетаріанства? Це, по суті, дилема, з якою стикаються ті, хто уникає більшості видів м'яса, але все ще включає рибу у свій раціон.

Якщо ви коли-небудь дотримувалися вегетаріанства, то, ймовірно, вже знайомі з м'ясним парадоксом — конфліктом між симпатією або навіть любов'ю до тварин і водночас підтримкою індустрії, яка по суті залежить від їхніх страждань і смерті.

Існує також парадокс сиру, до якого вдаються ті ж самі вегетаріанці щоразу, коли споживають яйця чи молоко: вони стверджують, що піклуються про тварин та їхній добробут, і водночас покладаються на досить жахливі практики, щоб отримати молочну добавку до свого раціону.

Маючи це на увазі, можна зрозуміти парадокс пескетаріанства: проблема десь посередині, з якою стикаються ті, хто відмовляється від м'яса, але включає в свій раціон рибу і морепродукти.

Попри свою привабливість як золотої середини, це створює етичні проблеми. Риба, як і інші тварини, може відчувати біль і стрес. Мало того, вплив рибної промисловості на навколишнє середовище не поступається впливу виробництва м'яса.

За результатами дослідження 2021 року донне тралення (bottom trawling) або ж вилов риби за допомогою важких сіток, які тягнуть по морському дну викидає в атмосферу приблизно стільки ж шкідливих парникових газів, як і вся авіаційна промисловість.

То чому ж дехто продовжує дотримуватися такої дієти? Дослідження виявило три основні причини. Перше — практичність: пескетаріанці бачать у цьому компроміс між м'ясоїдством і веганством. Однак це міркування не повністю виправдане, оскільки практичність суб'єктивна і не враховує етичні проблеми.

Іншим виправданням є віра в те, що риба має менше значення, ніж інші тварини, через ймовірні когнітивні відмінності. Однак є докази того, що риби відчувають біль і володіють когнітивними здібностями. Дехто також психологічно дистанціюється від риб через їхню невидимість і відсутність особистого зв'язку порівняно з наземними тваринами.

"На питання, чому учасники продовжували їсти водних тварин, а не наземних, обмежені когнітивні здібності і нездатність відчувати біль постійно називали як причини їхнього рішення", — повідомляють автори, а потім зазначають, що "доказів когнітивних здібностей і сприйняття болю у риб стає дедалі більше".

Для інших психологічна дистанція випливала з фактичної, фізичної дистанції. Дослідники виявили, що корів та овець сприймали як особистості. Риба, з іншого боку, залишається практично невидимою, як у буквальному сенсі — учасники навряд чи бачили рибу на фермах або в дикій природі, а тому рідко стикалися з реальністю свого раціону — так і в переносному, оскільки багато учасників не бажали досліджувати або ставити під сумнів свій вибір занадто різко.

Дивно, але деякі пескетаріанці применшують споживання м'яса, часто ототожнюючи себе з вегетаріанством або навіть веганством. Цей когнітивний дисонанс дозволяє їм підтримувати позитивну самооцінку, попри те, що суперечить їхнім цінностям. Цікаво, що багато хто висловлює бажання стати повністю вегетаріанцем або веганом у майбутньому.

Зрештою, дослідження показує, що пескетаріанство може не розв'язати етичні проблеми настільки, наскільки дехто вважає. Натомість воно виділяє складність дієтичного вибору та людську схильність до раціоналізації поведінки. Можливо, зрештою, не існує справжніх пескетаріанців, а є лише люди, які перебувають на шляху до етичніших харчових звичок або ж вегани, які їдять рибу.

Раніше Фокус писав про суперпродукти, які здатні прибирати головний біль, боротися із застудою і навіть розслабляти м'язи. Яблуко — один із них.

Також Фокус писав про досягнення в анти-ейдж медицині. Вчені з'ясували, що рослинні флавоноїди, що містяться в яблуках, можуть допомагати зі знищенням клітин, що старіють.