Дива не сталося: природа не "зцілилася", навіть коли люди були в ізоляції
Нове дослідження показує, вплив людства на навколишній світ настільки великий, що природа не змогла відновитися навіть під час пандемії коронавірусу.
Пандемія коронавірусу змусила людство піти на "добровільну ізоляцію": унаслідок цього вулиці спорожніли, а люди почали повідомляти про більшу кількість випадків спостереження за тваринами, які зазвичай намагаються уникати зустрічей із людьми, пише Science Alert.
У результаті з'явилися припущення про те, що за час ізоляції людей природа змогла "зцілитися", що запустило хвилю досліджень на цю тему. За словами біолога-еколога Коула Бертона з Університету Британської Колумбії, цілком зрозуміло, чому людям хотілося повірити в цю "казку". Ба більше, тварини дійсно частіше з'являлися в місцях, де раніше їх навряд чи можна було зустріти. Але чи правда, це свідчить про те, що природа відновилася? На жаль, ні.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У новому дослідженні вчені використовували тисячі фотопасток, розкиданих по всьому світу. Вчені переглянули відзнятий матеріал і виявили, що в деяких місцях дійсно спостерігався сплеск активності, проте в інших навпаки — спостерігалося її зниження.
Люди становлять небезпеку для більшості тварин, а тому вони бояться нас і буквально підуть на все, щоб уникнути зустрічі з нами, навіть якщо потребують наших ресурсів. Водночас чисельність людей досягла неймовірних 8 мільярдів, що значно ускладнює тваринам можливість уникнути з нами зустрічі.
Під час своєї роботи вчені порівняли активність ссавців за більш ніж 300 000 камерних днів до і під час пандемії. Камери встановили на 102 ділянках у 21 країні, переважно в Європі та Північній Америці — загалом відео було знято 5400 камерами-пастками.
Результати виявилися вельми дивовижними: у змінених людиною середовищах проживання активність тварин фактично збільшувалася разом із діяльністю людини приблизно на 25%. Цікаво, що ця діяльність в основному була нічною, а тому вчені вважають, що тварини в цих середовищах потребують людських ресурсів, але все ще уникають зустрічі з нами, використовуючи розподіл часу.
Наприклад, кількість пум, які полювали на оленів, значно збільшилася. Однак вони воліли виходити на полювання, коли люди були відсутні під час карантину, а потім продовжували полювати в парку, навіть після його відкриття.
Автори дослідження зазначають, що хижаки збільшували свою присутність у міру зниження активності людей. Наприклад, дані дослідження 2021 року показали, що в міських районах збільшилася кількість спостережень пум під час пандемії коронавірусу. Хижаки виявилися найбільш чутливими до змін у діяльності людини. Коли наша активність зросла, хижаки відступили та стали вести більш нічний спосіб життя.
Однак учені виявили, що загалом в активності ссавців і природі загалом не відбулося якихось істотних змін. Робота вчених припускає, що регулювання рівня нашої активності в міських районах у нічний час і в менш освоєних ландшафтах може бути корисним. Це надасть видам простір для здійснення важливих взаємодій, таких як хижацтво, які допомагають підтримувати функціонування екосистем.
Раніше Фокус писав про те, що в Африці є хижак, який вселяє більше страху, ніж леви.