Сонце намагалося вбити плазмою зонд NASA 28 разів: що вдалося дізнатися про ці виверження (відео)

Сонячний зонд "Паркер"
Фото: NASA | Сонце намагалося вбити плазмою зонд NASA 28 разів: що вдалося дізнатися про ці виверження

Сонячний зонд "Паркер" став першим апаратом, який зміг доторкнутися до Сонця.

У серпні 2018 року для вивчення Сонця NASA відправило в космос сонячний зонд "Паркер". Це перший космічний апарат в історії, який зміг доторкнутися до Сонця і зібрати про нашу зірку більше інформації, ніж усі інші зонди. Автори нового дослідження, опублікованого у виданні The Astrophysical Journal, зібрали дані, отримані зондом з 2018 по 2022 роки, про корональні викиди маси, тобто виверження плазми на Сонці. Це дослідження допоможе вченим краще зрозуміти ці викиди плазми і те, як вони впливають на космічну погоду, пише Universe Today.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Хоча сонячний зонд "Паркер" уже майже 6 років вивчає Сонце, науковці зібрали та систематизували дотепер за 4 перші роки його роботи, які стосувалися вивчення корональних викидів маси (КВМ). У результаті було виділено 28 вивержень плазми, з якими взаємодіяв зонд NASA і проводив їхні ретельні вимірювання. Метою дослідження було виявити різні аспекти КВМ, зокрема, те, як вони змінюються в міру віддалення від Сонця. Вчені з'ясували, що внутрішня магнітна структура КВМ стає складнішою зі збільшенням відстані, а напруженість магнітного поля КВМ знижується повільніше, ніж передбачалося.

Хоча вивчення КВМ належить до галузі фізики Сонця, яка вивчає, як функціонує наша зірка, вчені також класифікують КВМ як частину космічної погоди, яка впливає на всю Сонячну систему. КВМ, які досягають Землі, можуть завдати шкоди електроніці, особливо супутникам зв'язку та електростанціям на Землі. А також вони призводять до появи вражаючих полярних сяйв на нашій планеті. За словами вчених, розуміння еволюції КВМ має першорядне значення для розуміння космічної погоди.

Після першого зближення із Сонцем у жовтні 2018 року сонячний зонд "Паркер" продовжує бити рекорди, коли наближається до нашої Зірки. Поки що, найближче до Сонця, на відстань 7,26 млн км, зонду вдалося підлетіти у вересні минулого року. Але в листопаді цього року він має побити цей рекорд. Він має наблизитися на відстань 6,16 млн км.

Головна мета апарату полягає у вивченні процесів у короні Сонця, які відповідають за появу сонячного вітру, в отриманні уявлення про властивості сонячної плазми та магнітного поля, а також в отриманні більшої кількості інформації про частки додаткової енергії, що випромінюються Сонцем.

Сонячний зонд "Паркер" може так близько підлітати до Сонця і проходити через потоки плазми завдяки спеціальному захисному екрану з вуглецю товщиною 11,4 см. Цей екран дає змогу зонду витримувати температуру до 1377 градусів Цельсія.

Спостереження зонда вчені використовують для прогнозування космічної погоди, яка чинить негативний вплив на Землю. Зонд займається прямими вимірюваннями КВМ на початкових етапах розвитку, що надає більш точні прогнози щодо поширення та еволюції КВМ від Сонця до Землі.

Потоки сонячної плазми часто врізаються в захисне магнітне поле Землі зі швидкістю від 250 км/с до 3000 км/с, що призводить до появи полярних сяйв і геомагнітних бур різної потужності.

Водночас, за словами вчених, вивчати КВМ дуже важливо, адже вони мають вирішальне значення для існування Сонця.

Як уже писав Фокус, під час найближчого сонячного затемнення на Сонці виникатимуть сонячні спалахи і корональні викиди маси. Також прогнозується поява величезних сонячних протуберанців.

Також Фокус писав про те, що телескоп Габбл розкрив загадку невдалих зірок і астрономи з'ясували, чому у них немає "друзів". Більшість зірок у Всесвіті мають компаньйонів, але у так званих невдалих зірок їх практично немає.