Дуже особливі люди. В астронавтів є щось особливе, що дає їм змогу "літати" в космосі

Перебуваючи на Землі, навіть найбільш нескоординовані люди з легкістю можуть відчути, чи рухаються вони, чи стоять на місці, чи сидять прямо або падають — для цього вони використовують кілька систем нашого організму. Однак, якщо виключити з цього рівняння гравітацію, увімкнути гарнітуру віртуальної реальності або сісти в машину, що рухається, ситуація стане трохи заплутаною, пише Science Alert.

Однак астронавти, схоже, можуть легко адаптуватися до мікрогравітації, перебуваючи на борту орбітального космічного корабля. Результати нового дослідження свідчать про те, що вчені не виявили видимих змін у здатності людей оцінювати рух, поки вони перебувають у космосі або після приземлення.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Майже повна відсутність гравітації, по суті, змінює сприйняття руху астронавтів у такий спосіб, що їм здається, ніби вони рухаються швидше, ніж є насправді. Але водночас вони все ще можуть точно оцінити, як далеко вони просунулися коридором, використовуючи візуальне моделювання під час і після космічного польоту.

За словами старшого автора дослідження, сенсорного фізіолога з Йоркського університету в Торонто Лоуренса Гарріса, результати їхньої з колегами роботи показують, що люди здатні напрочуд адекватно компенсувати відсутність нормального для нашої планети середовища, використовуючи свій зір.

Вестибулярна система людини, по суті, дає нам відчуття прискорення, нахилу або обертання і являє собою один зі способів, за допомогою якого наші тіла визначають зміни положення. Однак у космосі мікрогравітація порушує роботу нашої вестибулярної системи, видаляючи частину інформації, яку вона зазвичай опрацьовує: постійне тяжіння гравітації до Землі говорить нам, у якому напрямку знаходиться верх.

Зазвичай наша вестибулярна система працює в тандемі із зоровою системою — це допомагає нам визначити, як далеко, як швидко і в якому саме напрямку ми просунулися. Але на орбіті астронавти відчувають менше "навантаження" на вестибулярну систему, а тому здебільшого компенсують брак її роботи за допомогою візуальної інформації. Тепер учені вважають, що наші візуальні функції поліпшуються, коли ми більше не можемо покладатися на вестибулярну систему.

У своїй роботі Гарріс із колегами прагнули дізнатися, як це може вплинути на сприйняття астронавтами відстані, пройденої під час візуального моделювання, під час або після тривалого космічного польоту. Також команда прагнула дізнатися, чи мають зміни в позі тіла аналогічний ефект.

Під час дослідження вчені протестували 12 астронавтів: рівна кількість чоловіків і жінок пройшли тести до, під час і після річних польотів на Міжнародну космічну станцію (МКС). Після цього вчені порівняли їхні результати з результатами контрольної групи — 20 наземних учасників. Перед відльотом і після повернення на Землю астронавти проходили випробування в положенні сидячи прямо і лежачи на спині; у космосі вони вільно плавали, але були прив'язані до спинки.

Результати свідчать про те, що незабаром після польоту астронавти дещо переоцінювали відстань під час зорового завдання в положенні лежачи, як порівняти з тестом, де вони сиділи. Однак пізніше ці відмінності стерлися. Водночас учені виявили, що насправді сприйняття астронавтами відстані, пройденої віртуальним коридором, істотно не змінювалося: ні через тиждень, ні через 85 днів після їхнього повернення на Землю.

Зазначимо, що в більш ранньому дослідженні Гарріс із командою дійшли висновку, що в астронавтів немає проблем з орієнтацією в просторі. Автори дослідження зазначають, що результати мають вельми обнадійливий вигляд, адже чітко дають зрозуміти, що астронавти "досить точно" здатні оцінити, наскільки далеко вони просунулися у віртуальному просторі.

Автори дослідження визнають, що і робота обмежена невеликою вибіркою кількох висококваліфікованих фахівців, а тому будуть потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, яку роль наша вестибулярна система відіграє в оцінці руху вперед і чи здатна гравітація спотворювати сприйняття іншими способами.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що краще їсти астронавтам під час подорожі на Марс.