38-сантиметрові сандалі та гігантські відбитки рук у печері: вчені шукають, хто їх залишив (фото)

Величезні людські черепи з рудою копицею волосся, 38-сантиметрові сандалі та масивні відбитки долонь виявляли в печері Лавлок (штат Невада, США) з 1912 року. Відтоді минуло понад століття і тепер археологи знову заінтриговані цією знахідкою, пише Daily Mail.

Історії про "гігантів Лаврока" походять від корінних американців, які розповідали історії про жорстоке плем'я блідошкірих і рудоволосих загарбників, які вели війну з місцевим племенем. Зрештою вони опинилися в пастці в печері, де були повністю винищені.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Водночас археологи вважають, що ця історія, найімовірніше, є перебільшенням фактів, а можливо, й відвертою вигадкою. Утім, деякі свідчення продовжують підігрівати інтерес науковців та громадськості.

Історія почалася 1911 року, коли пара шахтарів виявила величезні людські останки. Працівники шукали в печерах екскременти кажанів і птахів, які раніше вважалися цінним джерелом добрив та інгредієнтом для пороху. Однак старателі знайшли дещо більше — приблизно шість десятків решток останків. Деякі з них були надзвичайно великими й сягали від 2 до 2,4 метра.

У 1912 році, а потім у 1924 році на пошуки до печери вирушили дослідники, вони підтвердили знахідку шахтарів і виявили рештки, а також тисячі інших артефактів: кошики, качині пастки, наконечники стріл і церемоніальні предмети. Серед цих знахідок було і щось дивовижне, наприклад, 38-сантиметрові сандалі. Пізніше вчені провели радіовуглецеве датування і виявили, що людські рештки та рослинний матеріал у печері датувалися періодом між 2030 і 1218 роками до нашої ери.

Не менш дивною знахідкою археологи визнали і масивний відбиток людської руки, залишений на камені в печері. У результаті ці звіти збільшили середній зріст гігантів, чиї останки було виявлено в печері, — від 2,4 до 3 метрів.

Ще однією деталлю стали руді копиці волосся, виявлені у скелетів, що різко контрастувало з місцевим індіанським племенем. Археологи звернулися до історії місцевого племені паюте і виявили в їхніх переказах розповідь про групу варварів під назвою Сі-Те-Ках — припускають, що ця група з'явилася в регіоні приблизно 3000 років тому.

Історії племені свідчать про те, що після переселення варвари почали вести війну з місцевими племенами. Розповіді іспанського конкістадора XVI століття Педро Сьєса де Леона, схоже, підтверджують існування жорстокої та загадкової групи рудоволосих варварів. У них ідеться про те, що в Перу він дізнався історію про расу-людей-гігантів із рудим волоссям, які перетинали море на плотах із очерету.

Легенда племені паюте свідчить про те, що врешті-решт місцеві племена об'єдналися у своїй боротьбі з варварами, вони загнали їх до печери, закидали стрілами та розпалили вогонь біля входу до печери. Хтось із загарбників загинув від стріл, хтось від вогню, хтось від задухи від диму.

Археологи також знайшли підтвердження цієї історії — біля входу в печеру знайдено свідчення великої пожежі. Але деякі історики дають різні пояснення цим свідченням. Наприклад, дослідження Університету Невади свідчить про те, що рештки не були настільки вже й гігантськими — насправді зріст варварів сягав лише приблизно 1,8 метра.

Вчені також змогли знайти пояснення і копиці рудого волосся — припускають, що на колір шевелюри скелетів могли вплинути посушливі умови пустелі, в яких вони старіли.

Раніше Фокус писав про те, що людини-велетня ніколи не існувало і не буде існувати: вчені пояснили чому.