Учені навчилися відстежувати найпотаємніших тварин в океані: ми знаємо де вони живуть (фото)

Сині кити — найбільші тварини, які коли-небудь жили на Землі. Їх довжина сягає 30 метрів, а вага часом досягає 200 тонн. Вони також є одними із найбільш невловних мешканців планети, оскільки цей вид неймовірно постраждав від китобійного промислу — зрештою вченим надзвичайно складно вивчити їх і відстежувати переміщення, пише PHYS.org.

За словами фахівця з акустики морських ссавців, доктора Браяна Міллера, єдиним надійним способом виявити синього кита в океані є відстеження їхніх звуків — саме він видає їхнє місцеперебування, а зовсім не гігантські розміри.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Знаючи це, команда на чолі з доктором Міллером провела тисячі годин, вислуховуючи та відстежуючи невловних океанських гігантів. Антарктичні сині кити перебувають під загрозою зникнення, а тому їх надзвичайно складно виявити на просторах Південного океану. Однак вони видають гучні низькочастотні звуки, які вчені навчилися виявляти на відстані сотень кілометрів, використовуючи акустичні технології.

У результаті вченим вдалося створити "карту переміщення" синіх китів в Антарктиді, засновану на акустичних даних. Результати свідчать про те, що антарктичні сині кити влітку розподіляються навколо Антарктиди та по всій субантарктиці. За словами доктора Міллера, їм із колегами фактично вдалося зібрати "найсучаснішу циркумполярну інформацію про поширення цих рідкісних і невловних тварин".

Команда вважає, що їх робота в майбутньому може стати основою для виявлення, відстеження і запису звуків антарктичних синіх китів, а також інших видів китів. У поєднанні з іншими методами дослідження, зокрема супутниковим стеженням, відеостеженням, фотографуванням, відбором проб ДНК, дронами й штучним інтелектом, вони здатні вибудувати картину розподілу, чисельності та поведінки тварин.

Загалом робота вчених тривала 8 місяців, за які команда подолала 145 510 кілометрів і прослухала майже 3900 годин звуку зі станцій прослуховування по всій Антарктиді. Вчені використовували акустичні буї з мікрофонами, що передають звук назад на корабель. Коли вчені фіксували звуки синіх китів, вони могли визначити їхнє місцеперебування, підплисти до них, сфотографувати, слідкувати за їхньою поведінкою і навіть взяти невеликі біопсії шкіри та жиру для подальшого вивчення.

У своїй роботі вчені зосередилися на записах гучних і низькочастотних пісень китів, характерних для антарктичних синіх китів. Команда проаналізувала кілька різновидів звуків:

• Unit-A — найпоширеніший звук, який видають самці китів;
• D-крики — не пісенні звуки, які видають самки та самці на місцях годування.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, як сині кити рятуються від морських суден.