Цікавість "згубила кішку", але відкрила цілий світ для риб: одна мутація назавжди змінила їхнє життя

Цікавість може бути небезпечною, проте це також корисна риса особистості, що дає змогу відкрити нові неоціненні можливості. Як показує нове дослідження, цікавість, імовірно, є фундаментальною силою, що лежить в основі біорізноманіття у тваринному світі, надихаючи індивідуальну поведінку, яка в кінцевому підсумку може призвести до еволюції нових видів, пише Science Alert.

У новому дослідженні команда європейських учених зосередилася на вивченні риб, а саме — 57 різних видах цихлід, зокрема тих, що мешкають біля південних берегів озера Танганьїка в Замбії. Зазначимо, що сімейство цих риб відоме своїм екстремальним видоутворенням: за останні 50 мільйонів років їм вдалося створити неймовірну кількість видів.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Наприклад, багато видів цихлід, що мешкають у Східній Африці, становлять особливий інтерес для вчених, оскільки попередні дослідження показали, що лише за останні 100 000 років тут еволюціонувало близько 2000 видів, щоб пристосуватися використовувати різні екологічні ніші, а не конкурувати за середовище проживання. Водночас цихліди, що мешкають в озері Танганьїка, можуть похвалитися вельми різноманітною формою тіла, забарвленням і харчовою поведінкою. Дослідники виявили, що адаптації допомогли знизити конкуренцію всередині сімейства цихлід, що дало їм змогу адаптуватися до нових ніш, а не змагатися між собою за обмежені ресурси.

Дослідницька поведінка, як відомо, є ключовою рисою особистості тварин усіх видів, наражаючи окремі особини та популяції на небезпеки, а також на раніше невідомі можливості. На думку команди, дослідницька поведінка, ймовірно, також відіграє роль у видоутворенні, але генетичні деталі, що лежать в основі поведінкових варіацій, до кінця не вивчені.

У новому дослідженні команда використовувала видоутворення сімейства цихлід як приклад, щоб пролити світло на те, як цікавість може вплинути на адаптацію до різних ніш. За словами провідного автора дослідження, біолога-еволюціоніста Керолін Зоммер-Трембо, у них з колегами пішло кілька місяців на запис поведінки близько 700 риб, спійманих в озері Танганьїка.

Під час експериментів учені зафіксували, як кожна з риб досліджувала свій ставок під час експерименту і які його частини вона відвідувала за 15 хвилин. Після лабораторних експериментів риб повернули в їхнє звичне середовище.

За словами команди, між різними видами цихлід спостерігалися відмінності в дослідницькій поведінці. Вчені також виявили сильну кореляцію між дослідницькою поведінкою виду, його середовищем проживання і формою тіла. Наприклад, цихліди, що мешкають біля берега, мали більш масивне тіло і проявляли більше цікавості, ніж види, що мешкають у відкритій воді та мають більш витягнуті тіла.

Вчені також глибше вивчили генетичну основу поведінкових відмінностей цихлід і розробили нову техніку аналізу геномів і порівняння даних різних видів. У результаті команді вдалося ідентифікувати генетичний варіант у геномах цихлід, що демонструє сильний зв'язок із дослідницькою поведінкою.

Дослідники використовували технологію редагування генів CRISPR-Cas9 і також спричинили цільові мутації в прилеглій ділянці геному риби. Це викликало зміни в дослідницькій поведінці риб, що призвело до очевидного підвищення їхньої цікавості.

Цікаво, що людська версія цієї генної мутації насправді пов'язана з шизофренією і біполярними розладами.

Раніше Фокус писав про те, що вчені перевірили інтелект 13 порід собак і склали рейтинг.