Наступне покоління антибіотиків уже близько: секретний інгредієнт таїться в холодних водах Арктики

Близько 70% антибіотиків, наявних сьогодні, було виявлено в актинобактеріях, більшість з яких мешкають у ґрунті на суші. Зі свого боку бактерії розвиваються і стають дедалі стійкішими до відкритих раніше антибіотиків, а це означає, що світ негайно потребує нових ліків, пише Live Science.

Тож тепер у новій експедиції в Північному Льодовитому океані вчені виявили глибоководні морські мікроби, що мешкають у холодних водах Арктики, і вважають, що вони можуть стати перспективним новим джерелом антибіотиків. Відкриття було зроблено після того, як науковці вирішили вирушити на пошуки нових антибіотиків у море.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вважається, що морські мікроби насправді виробляють більш хімічно різноманітний набір сполук, аніж їхні наземні аналоги. Вчені дійшли висновку, що це відбувається через селективний тиск, що виникає з навколишнього середовища з екстремальними коливаннями тиску, температури, концентрації солі, а також рівня освітленості.

Виявлено, що речовини, які виробляють мікробами Північного Льодовитого океану, званими актинобактеріями, можуть зупиняти ріст шкідливих бактерій і не давати змоги їм спричиняти захворювання.

Під час дослідження вчені проаналізували сотні невідомих сполук, витягнутих з актинобактерій, що мешкають усередині безхребетних. Далі вчені проаналізували, як сполуки впливають на патогенний тип E. Coli (EPEC) — бактерії, що заражають клітини кишківника і спричиняють сильну діарею у людей.

На наступному етапі вчені перевірили, чи здатні сполуки зупинити зараження бактеріями EPEC. Результати показали, що дві сполуки мають особливо сильні антибактеріальні властивості:

• перше — зі штаму актинобактерій із роду Rhodococcus;
• друге — зі штаму, що належить до роду Kocuria.

Результати аналізу показують, що сполуки не давали бактеріям прикріплятися до поверхні клітини та вводити речовини, які дають змогу мікробам захоплювати молекулярні механізми, що фактично й провокує захворювання. Команда також виявила, що штам роду Kocuria уповільнював ріст бактерій, тоді як другий штам цього не робив. Якщо бактерії живі, але нешкідливі для господаря, у них менше тиску відбору, щоб розвинути стійкість до сполуки. Простими словами, сполука Rhodococcus, імовірно, може стати перспективним кандидатом на роль антибіотика нового покоління.

За словами співавтора дослідження, професора фармацевтичної біології в Університеті Гельсінкі у Фінляндії, знадобиться неймовірна кількість роботи, перш ніж антибіотик нового покоління буде виведено на ринок, проте знахідка сьогодні має досить перспективний вигляд. Також вважається, що в глибинах океану може таїтися значно більше бактерій зі схожими властивостями.

Раніше Фокус писав про те, що понад 70% поверхні Землі — джерело безмежної енергії: чому люди не використовують його.