Знак питання в космосі: виявлено унікальний наслідок ефекту Ейнштейна (фото)

7 мільярдів років тому у Всесвіті почав сповільнюватися сплеск утворення нових зірок. Який вигляд могла мати наша галактика в той час? Астрономи, які використовують космічний телескоп Вебб, знайшли підказки у вигляді космічного знака питання. Насправді це результат рідкісної події, яка спричинена ефектом, передбаченим Ейнштейном. На зображенні телескопа показано злиття галактик, яке спотворене гравітаційним впливом масивного скупчення галактик. Через це фоновий об'єкт з'явився на знімку чотири рази. Дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами вчених, відомо лише про три або чотири подібні випадки наслідків ефекту гравітаційного лінзування, наявність якого передбачив Альберт Ейнштейн.

Хоча цю ділянку космосу раніше фотографував телескоп Габбл, червона галактика у вигляді знака запитання стала помітна тільки на знімках телескопа Вебба. Річ у тім, що інфрачервоні прилади Вебба можуть краще фіксувати світло, приховане космічним пилом.

Астрономи спостерігали за скупченням галактик MACS-J0417.5-1154, яке діє як збільшувальне скло, бо воно дуже масивне, а тому викривляє простір-час навколо себе, створюючи ефект, що називається гравітаційним лінзуванням. Отже, можна побачити світло більш далеких, фонових галактик. Але внаслідок гравітаційного лінзування іноді одна й та сама галактика з'являється кілька разів.

У цьому випадку дві взаємодійні червона і блакитна галактика з'явилися чотири рази на одному знімку і утворили знак питання. Червона галактика разом зі спіральною галактикою, з якою вона взаємодіє, спотворюються незвичайним способом, через дуже рідкісний ефект гравітаційного лінзування. Пара галактик утворює криву нагорі знака питання. А точка знака питання — це не пов'язана з ними галактика, яка випадково опинилася в потрібному місці простору-часу з нашого погляду.

Нові інфрачервоні дані телескопа Вебб додають набагато більше інформації про ці далекі об'єкти. І інфрачервоне, і ультрафіолетове випромінювання (за його допомогою проводив спостереження телескоп Габбл) мають вирішальне значення для вивчення зореутворення протягом історії Всесвіту.

Зореутворення розповсюджене в обох галактиках, що зливаються. За словами вчених, обидві галактики в парі "знак питання" демонструють активне зореутворення в декількох компактних регіонах, імовірно, внаслідок зіткнення газу з двох галактик. Але форма жодної з галактик не здається надто порушеною, тож, імовірно, вони тільки почали процес злиття.

Ці галактики за масою схожі з Чумацьким Шляхом і, можливо, наша галактика 7 млрд років тому мала саме такий вигляд, кажуть астрономи.

Як уже писав Фокус, Сонце викинуло в космос стовп плазми висотою 160 000 км і це зміг побачити астрофотограф.

Також Фокус писав про те, що вчені змогли дізнатися, як сформувалася надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики.