Істота завдовжки не більше 20 см проковтує неймовірну кількість їжі: у 10 разів більшу за власну вагу

Життя в глибокому океані неймовірно важке: тут холодно, тиск величезний, а сонячні промені не досягають цього місця. Що ще більше ускладнює життя мешканцям глибин — нестача їжі, а крихітна кількість світла, що просочується за межі перших кількох сотень метрів, занадто тьмяна, щоб забезпечити фотосинтез, пише Science Focus.

У більшості місць у сутінковій зоні океану не виробляється нової їжі, а тваринам доводиться покладатися на залишки органічної речовини, що потрапляють з поверхні океану, або полювати одна на одну.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На думку вчених, більшість найцікавіших видів мешкають саме в сутінковій зоні океану і про багатьох з них нам все ще відомо занадто мало. Наприклад, чорна риба-куля, також відома як риба-ковтач (Chiasmodon niger).

Порівняно з іншими глибоководними рибами, такими як вудильники або пеліканові вугри, чорні ковтачі не здаються такими вже дивними. Дорослі особини відносно невеликі — їхня довжина сягає близько 15-20 сантиметрів. Якщо їм не вдалося пообідати, їхні тіла схожі на тонке тіло сардини. Але якщо їм все ж вдалося знайти їжу, стає зрозумілим, звідки вони отримали свою назву.

Відомо, що чорні ковтачі можуть широко розкривати свої щелепи й мають неймовірно еластичні шлунки, здатні розширюватися настільки, що шкіра навколо них стає прозорою. Їхні черевні плавники не зрощені, тому їхні шлунки можуть роздуватися до величезних розмірів. Це означає, що очі чорного ковтача безумовно не більші за їхні животи, і вони можуть проковтнути практично все, що знайдуть, не пережовуючи.

Наприклад, відомо, що представники цього виду здатні проковтнути рибу, вдвічі більшу і в 10 разів важчу за них самих. Для порівняння, це еквівалентно тому, що середня людина мала б здатність з'їдати 300-400 бургерів за один присід.

Чорних ковтачів також називають змієзубими рибами. Вони отримали таку назву завдяки адаптації, яка розвинулася в них для поглинання відносно величезної здобичі. Учені спостерігали, як чорні ковтачі хапають свою здобич за хвіст, а потім ковзають по тілу зубами, наче удави, доки не проковтнуть жертву цілком. Дослідники вважають, що така адаптація стала особливо важливою для виживання на глибині від 700 до 3000 метрів під поверхнею океану.

Утім, у цього методу харчування є і свої недоліки — він вимагає час, щоб перетравити здобич. Така поведінка може бути не проблемою для удава, однак у риб травні ферменти можуть просто не встигнути перетравити їжу, перш ніж вона почне гнити. Якщо це станеться, гази розкладання можуть роздути живіт чорного ковтача, наче повітряна куля, і змусити рибу спливти на поверхню, що є смертельною подорожжю в один кінець.

До слова, саме завдяки переїданню одного зразка в 1860-х роках людям стало відомо про існування цього виду.

Раніше Фокус писав про глибоководних диваків, які здивували вчених: напереваги з величезною вудкою і догори дриґом.