Гігантська качка крякає в океані: вчені вважають, таємничий шум схожий на "розмову левіафанів"

Десятиліття тому, в 1960 році, у водах Антарктиди люди вперше почули дивний звук: повторюваний шум, схожий на крякання величезної качки. Відтоді минуло понад 60 років, але вчені все ще перебувають у пошуках того, що могло б пояснити появу цього дивного звуку, пише Science Alert.

За словами вченого-океаніста Росса Чепмена з Університету Вікторії в Канаді, попри роки досліджень, у вчених усе ще немає повної відповіді. Водночас учені визнають, що нова робота з аналізу звуків біокачок передбачає, що те, що їх видає, насправді веде розмову.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники виявили, що кілька мовців перебувають у різних точках океану і всі вони видають ці звуки. Найцікавішим здається те, що звуки справді схожі на розмову: коли говорив один, інші мовчали, наче слухали. Потім перший промовець замовкав і слухав відповіді інших.

Світовий океан вкриває більшу частину поверхні нашої планети і є найменш вивченим місцем на Землі. Земні океани надзвичайно великі та глибокі, а тому нам так складно їх досліджувати. Часто кажуть, що ми знаємо про Марс більше, ніж про морське дно. Тож не дивно, що там ховаються речі, яких ми не бачили, і поведінка тварин, яку ми не можемо ідентифікувати.

Уперше таємничі звуки були зафіксовані у водах Антарктиди, а потім біля західного узбережжя Австралії. Десятиліттями вчені намагалися розгадати цю таємницю, і нарешті їм вдалося: знадобилося трохи більше ніж 50 років і безліч міток, щоб 2014 року вчені пов'язали появу таємничого звуку з антарктичними смугастиками (Balaenoptera bonaerensis). Вчені проаналізували записи міток і виявили, що кити видавали звуки, схожі на записи біокачки.

Здавалося б, таємницю розкрито, але за словами Чепмена, не все так просто. Схожі звуки також були зафіксовані та в інших океанах Землі й не були пов'язані зі спостереженням тварини. Вчені вважають, що звуки могли видавати та смугастики, проте цілком можливо — це був зовсім інший кит.

Чепмен із колегами вивчав звуковий ландшафт південного океану з 1980-х років, коли записи засвідчили, що біокачку або її більш високочастотного родича біогуся було чути в усій Австралії та Новій Зеландії. Він і його колеги визначили, що звук мав виходити від тварини.

Дослідники зазначають, що перший час вони не могли повірити, що звук біологічний. Вчені продовжили роботу і буквально щодня дізнавалися про звук в океані щось нове, у міру того, як заглиблювалися в дані. Результати здавалися захопливими.

Чепмен зазначає, навіть якщо таємниця виникнення звуку розгадана і його справді видають смугастики, у ньому все ще є загадка. По-перше, вчені досі не знають мети цих звуків. Утім, команда впевнена, що характер записів, які їм із колегами вдалося зробити, вказує на те, що це обмін думками або розмова. Водночас мета цієї розмови все ще незрозуміла.

Попри те, що нам все ще невідомо про що саме говорили кити Чепмен з колегами вважають, що подальші дослідження, можливо, допоможуть розкрити цей секрет.

Раніше Фокус писав про те, що вчені 20 хвилин розмовляли з "прибульцем" в океані: про що вони розмовляли.