Не все те золото, що блищить: на Марсі мінерали утворилися в рідині, але не у воді

Багато даних марсоходів, а також орбітальних апаратів вказують на те, що поверхня Марса в далекому минулому була покрита рідиною. Висохлі русла річок і залишки озер, а також певні мінерали вказують на те, що цією рідиною була вода. Але автори нового дослідження, опублікованого в журналі Nature Geoscience, вважають, що вода є лише однією з можливих рідин, які були на поверхні стародавнього Марса, пише Phys.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами вчених, питання про те, як на поверхні стародавнього Марса могло перебувати дуже багато рідкої води, щоб пояснити наявність наявних мінералів, є однією з найбільших загадок. Тому автори дослідження пропонують ще одне ймовірне пояснення походження деяких мінералів на Марсі.

Хоча багато даних вказують на те, що деякі мінерали на Марсі були створені під впливом води, вчені вважають, що це лише одна з можливих рідин, які текли на поверхні Червоної планети. Другою рідиною міг бути рідкий діоксид вуглецю (CO2 або вуглекислий газ), який міг легко сконденсуватися з атмосфери, наповненої цією сполукою.

Дослідження процесу поховання зрідженого CO2, витягнутого з атмосфери Землі, глибоко в підземних печерах, показує, що в рідкому CO2 можуть відбуватися зміни мінералів так само, як і в рідкій воді. При цьому такі зміни можуть відбуватися навіть швидше. Учені кажуть, що їхнє припущення узгоджується з тими побічними продуктами на Марсі, які могли виникнути якраз під час утворення мінералів у рідкому діоксиді вуглецю.

Водночас учені не вважають, що на поверхні Марса текла або вода, або рідкий діоксид вуглецю. Можливо, комбінація цих рідин, а також окремо наявність води, а окремо наявність рідкого СО2, могли призвести до формування різних мінералів, які вказують на рідке минуле Марса.

Автори дослідження визнають, що перевірені умови, коли рідкий CO2 перебуває при температурі, вищій за кімнатну, і за тиску в десятки атмосфер, сильно відрізняються від холодних умов із низьким тиском, які могли б призвести до утворення рідкого CO2 на поверхні стародавнього Марса. Проте така можливість залишається і потрібно провести більше досліджень у симуляції марсіанського середовища. Учені все ж вважають, що ймовірність існування рідкого діоксиду вуглецю на Марсі є досить високою, а тому її не можна ігнорувати.

Як уже писав Фокус, вчені створили революційний метод виробництва палива з води і сонячного світла. Дослідники представили новий спосіб створення водневого палива без викидів парникових газів. Але технологія перебуває ще в зародковому стані.

Також Фокус писав про нове дослідження, присвячене такому загадковому світу, як Церера. Це одна з п'яти відомих карликових планет у Сонячній системі. Науковці з'ясували, що органічні сполуки на поверхню Церери потрапили не завдяки ударам астероїдів, а їхнє джерело розташоване всередині світу з льоду та каменю. Це відкриття має далекосяжні наслідки, адже воно може призвести до виявлення підземного океану і навіть біологічних процесів на Церері.