Всесвіт створює величезні планети не так, як вважалося: відкриття кидає виклик теорії

планети WASP-132
Фото: space.com | Ілюстрація показує систему WASP-132 з гарячим Юпітером на передньому плані, супер-Землею праворуч і крижаним гігантом угорі

Вважалося, що гігантські планети, які обертаються близько до своїх зірок, повинні виштовхнути або знищити інші планети із зоряної системи. Нове відкриття показує, що так відбувається не завжди.

Related video

Коли астрономи вперше виявили гігантські планети, відомі як гарячі Юпітери, які обертаються близько до своїх зірок, вони були спантеличені. Такі планети не могли виникнути так близько до своїх зірок, але незабаром з'явилося пояснення: ці світи утворилися набагато далі, а потім перемістилися. Але під час цього процесу гарячі Юпітери повинні або знищити, або викинути інші планети в зоряній системі. Тобто вони мають залишатися одинаками. Але відкриття відразу трьох планет, зокрема й гарячого Юпітера, біля зірки WASP-132 кидає виклик теорії еволюції планетних систем. Дослідження опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Астрономи ретельно вивчили зоряну систему WASP-132, в якій біля зірки спектрального класу К, як було відомо раніше, обертається на дуже близькій відстані планета типу гарячий Юпітер під назвою WASP-132b. Але виявилося, що ця планета не самотня, як припускають поточні моделі формування таких світів.

У зоряній системі WASP-132, розташованій на відстані 403 світлових роки від нас, астрономи виявили також ближче розташовану до зірки планету типу супер-Земля, названу WASP-132c і більш далеку, ніж WASP-132b, крижану гігантську планету, названу WASP-132d.

Гарячий Юпітер, маса якого трохи менша за половину маси Юпітера, здійснює повний оберт навколо зірки за 7 земних днів. Супер-Земля, маса якої в 6 разів більша за Землю, робить це за 24 земні години. А крижана гігантська планета, маса якої в 5 разів більша за масу Юпітера, має орбітальний період 5 земних років.

планети WASP-132 Fullscreen
Ілюстрація показує зірку спектрального класу К, поруч із нею знаходиться супер-Земля, а праворуч видно частину гарячого Юпітера
Фото: space.com

Маса планет типу гарячий Юпітер часто у багато разів перевищує масу Юпітера, найбільшої планети в Сонячній системі. При цьому ці світи розташовані дуже близько до своїх зірок. Вважається, що такі величезні планети не могли сформуватися на дуже близькій відстані від своїх зірок, а тому виникли набагато далі, а потім перемістилися. Поточні моделі формування гарячих Юпітерів припускають, що під час переміщення ці планети або знищують інші світи в зоряній системі, або виштовхують їх назовні, а тому вони мають бути одинаками.

Але в зоряній системі WASP-132 розташовано відразу три планети, при цьому супер-Земля розташована навіть ближче до зірки, ніж гарячий Юпітер. Таким чином нове відкриття доводить, що інші планети все ще можуть формуватися поруч із гарячим Юпітером.

Вчені вважають, що існує якийсь інший спосіб переміщення таких планет до своїх зірок, який не призводить до руйнування або викиду сусідніх світів і дає змогу їм формуватися та існувати.

Але як саме відбувається цей процес астрономи поки не знають, але мають намір з'ясувати за допомогою майбутніх спостережень. Також учені мають намір з'ясувати, наскільки поширені такі планетні системи. За словами вчених, це відкриття може спровокувати перегляд уявлень про еволюцію гарячих Юпітерів і подібних зоряних систем.

Як уже писав Фокус, Сатурн на деякий час зник і в цьому винен Місяць. Супутник Землі і друга за розміром планета Сонячної системи, можна сказати, зіграли в космічні хованки.

Також Фокус писав про те, що астрономи отримали знімок рідкісного вибуху наднової, який відбувається під час смерті незвичайних зірок.