Люди скасували льодовиковий період на Землі: він мав настати через 11 тис. років

Останні 800 тис. років зміни в нахилі Землі керували рухом гігантських крижаних щитів на планеті, спровокувавши початок і кінець усіх восьми льодовикових періодів, пише LiveScience.

Нове дослідження наочно показало взаємозв'язок між нахилом Землі та утворенням крижаних щитів, каже провідний автор Стівен Баркер. Ґрунтуючись на отриманих результатах, учені заявили, що наступний льодовиковий період на Землі має розпочатися через 11 тис. років, якби не глобальне потепління.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Прогноз полягає в тому, що наступний льодовиковий період міг би початися протягом наступних 10 000 років. Але ця модель не враховує чималі викиди парникових газів, які нагрівають планету до такої міри, що це запобігає льодовиковим періодам", — каже Баркер.

Льодовикові періоди — надзвичайно холодні періоди часу, які раніше відбувалися на Землі кожні 100 тис. років. У цей період часу більша частина планети вкривалася величезними крижаними щитами, які залишалися на місці протягом тисяч років. Наразі Земля перебуває в теплому міжльодовиковому періоді, а останній льодовиковий період досяг свого піка близько 20 000 років тому.

Раніше вчені припускали, що положення і кут Землі щодо Сонця впливають на формування крижаного щита. На початку 1920-х років сербський учений Мілутін Міланкович припустив, що невеликі зміни нахилу осі Землі та форми орбіти Землі можуть спровокувати масштабні льодовикові явища.

Дослідники перевіряють теорію Міланковича протягом останніх 100 років. Примітно, що дослідження 1976 року виявило геологічні докази того, що два параметри Землі — нахил і прецесія, або зміни нахилу земної осі й те, як вісь коливається навколо себе, відповідно — відіграють роль у збільшенні та зменшенні крижаних щитів. Але точна роль кожного з параметрів залишилася неясною.

Тепер Баркер і його колеги кажуть, що вони нарешті розплутали ефекти цих параметрів.

Нині вісь Землі нахилена на 23,5 градуса від вертикалі, коли вона обертається навколо Сонця, впливаючи на те, скільки сонячної енергії досягає кожного з полюсів, зокрема. Але нахил осі Землі природним чином стає більшим і меншим у циклі, який триває близько 41 000 років. Вісь також коливається, як зміщена від центру обертова дзиґа, впливаючи на те, скільки сонячної енергії досягає екваторіальних регіонів влітку протягом періодів часу близько 21 000 років.

"Ми виявили дивовижний взаємозв'язок, який говорить про те, що існує прямий зв'язок між фазами нахилу і прецесії, що впливає на те, скільки часу потрібно крижаним щитам для розпаду", — додає вчений.

Простіше кажучи, розширення крижаних щитів від полюсів до екватора, мабуть, безпосередньо регулюється нахилом. З іншого боку, відступ крижаних щитів від екватора назад до полюсів більше залежить від прецесії.

Графіки були настільки точні, що вчені екстраполювали дані й оцінили, коли настане наступний льодовиковий період, якщо клімат буде змінюватися тільки відповідно до природних циклів. Необхідні додаткові дослідження, щоб точно визначити терміни, але крижані щити, найімовірніше, почнуть розширюватися приблизно через 10 000-11 000 років і досягнуть свого максимального розміру протягом наступних 80 000-90 000 років. Потім їм буде потрібно ще 10 000 років, щоб відступити до полюсів.

Існує багато суперечок про терміни наступного заледеніння, але більшість експертів сходяться на думці, що люди порушують ці цикли за допомогою глобального потепління.

"Якщо рівень CO2 залишиться високим, нового заледеніння не буде", — підсумував Баркер.

Нагадаємо, вчені з'ясували, як далеко просунулися крижані щити під час найбільшого льодовикового періоду на Землі.