Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Китай поділився історичними зразками ґрунту з Місяця з усіма, крім NASA: у чому причина

Чан'е-5
Капсула місії "Чан'є-5" зі зразками місячного ґрунту приземлилася в Китаї 17 грудня 2020 року | Фото: space.com

Китайська місія "Чан'є-5" 2020 року вперше з 1976 року доставила на Землю зразки місячного ґрунту, частину яких нарешті Китай передав ученим із різних країн світу. Але вченим зі США складно отримати ці матеріали через закон 2011 року.

Про це пише Space.

Вчені з країн Європи, а також Росії та Ефіопії отримали частину зразків місячного ґрунту, який доправила на Землю китайська місія "Чан'е-5". Загалом на Землю прибули 1,7 кг зразків. Уперше з 1976 року, вчені 2020 року змогли отримати зразки з видимого боку Місяця. 49 років тому їх востаннє доставила на Землю радянська місія "Луна-24".

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Капсула зі зразками місячного ґрунту приземлилася в Китаї 2020 року

В інших країнах світу державні організації оплачують аналіз місячних зразків, але NASA не може фінансувати американських вчених, щоб вони робили те ж саме. Натомість Тімоті Глотч, єдиний американський планетолог, який отримав зразок місячного ґрунту, повинен був отримати приватне фінансування від своєї власної установи, Університету Стоуні-Брук у Нью-Йорку.

Відео дня

Причина в законі, ухваленому 2011 року, відомому як "поправка Вольфа", названому на честь Френка Вольфа, сенатора-республіканця, який просував закон як поправку до федерального бюджету 2011 року. Цей закон забороняє співпрацю між NASA і вченими, яких фінансує агентство, та Китайським національним космічним управлінням і китайськими вченими. Мета полягає в тому, щоб перешкодити китайським вченим отримати інформацію про космічні технології США. Поправка Вульфа забороняє співпрацю в галузі космічної науки між урядами США і Китаю без попереднього схвалення Конгресу.

Чан'е-5
китайські вчені вперше дістають зразки місячного ґрунту з капсули "Чан'е-5"
Фото: space.com

На щастя для Глотча, це не завадило Китаю поділитися зразком місячного ґрунту з ним і його дослідницькою групою, до якої входять науковці з Університету штату Каліфорнія в Сан-Франциско та Університету Гонконгу, за умови, що дослідження фінансують із приватних джерел.

Вивчення зразків місячного ґрунту, доставлених місією "Чан'є-5", важливе, оскільки воно дає змогу проводити прямі порівняння з місячними зразками, доставленими астронавтами програми "Аполлон" у 70-х роках минулого століття.

Глотч планує перевірити теплові властивості свого місячного зразка, а потім порівняти його з тепловими картами Місяця, щоб отримати глибше розуміння складу різних місячних регіонів на основі того, як вони нагріваються і остигають під впливом сонячного світла.

Китайський посадковий модуль взяв зразки ґрунту в стародавньому вулканічному районі на території Океану Бур на Місяці. Це найбільше місячне море, яке знаходиться на видимій стороні Місяця. Довжина Океану Бур з півночі на південь становить 2500 км, а площа — 4 млн кв. км.

Місяць Океан бур
Океан Бур на Місяці
Фото: wikipedia

Проводячи порівняння між зразками місій "Аполлон" і зразками китайської місії, група Глотча сподівається отримати глибше уявлення про вулканічні процеси, які спочатку створили цей матеріал.

Китайські вчені вже виявили, що базальтовий матеріал у зразку місячного ґрунту місії "Чан'е-5" молодший на мільярди років, ніж зразки, зібрані астронавтами США. Це свідчить про те, що Місяць був вулканічно активним набагато довше, ніж припускали вчені. Можливо, вулканічна активність існувала ще 120 млн років тому.

Як уже писав Фокус, китайські вчені поділилися результатами нового дослідження зразків місячного ґрунту місії "Чан'е-5". Зокрема, вони вивчили маленьку скляну кульку, створену в результаті ударної події, яка допомогла зрозуміти, що відбувалося в надрах Місяця.

Також Фокус писав про те, що зонд NASA для вивчення Сонця сфотографував космічну веселку в зодіакальному світлі. Це слабке розсіяне світіння, створюване сонячним світлом, яке розсіюється частинками пилу на орбіті.