Морські гіганти народжують сотні дітей під час турне "горбатим шосе": ніхто не знав про це

Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Marine Science, пише Popular Science.

Горбаті кити (Megaptera novaeangliae) — одні з найбільших тварин в океані і є справжніми майстрами міграції. Деякі популяції цього виду вусатих китів мандрують більш ніж на 800 кілометрів на рік з більш холодних вод для годування в тепліші тропічні води, вони народжують і піклуються про своїх дитинчат.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Місця розмноження не такі важливі

Нове дослідження, проведене командою з Університету Нового Південного Уельсу в Австралії, було зосереджене на популяції біля східного узбережжя Австралії та показало, що їхня міграція до тепліших вод не є такою важливою для народження дитинчат, як раніше вважали біологи.

Спостереження показали, що дитинчата цієї популяції насправді можуть народжуватися в холодніших водах біля Нової Зеландії або Тасманії — приблизно на 1500 кілометрів південніше, ніж вважалося раніше. Розуміння цієї закономірності може поставити під сумнів деякі давні переконання щодо міграції горбатих китів, а також допоможе поліпшити охоронні зони, щоб допомогти дитинчатам китів вижити.

"Горбате шосе"

За словами співавтора дослідження і морського еколога Трейсі Роджерс, у Північній півкулі горбаті кити, як-от ті, що мешкають на східному узбережжі Сполучених Штатів і Канади, як правило, мігрують із холодніших місць годівлі в північній частині Атлантичного океану влітку й на південь до Карибського моря на зиму, щоб розмножуватися і народити дитинчат.

Для горбатих китів Південної півкулі, таких як ті, що мешкають біля узбережжя Східної Австралії, напрямки змінюються через екватор. Вони переміщаються зі своїх холодних місць годування в Південному океані навколо Антарктиди на північ до Тихого океану в Австралії, щоб розмножуватися, народжувати дитинчат і піклуватися про них.

Нове відкриття, за словами команди, стало можливим завдяки спостереженням іншого співавтора дослідження, кандидата наук з Університету нового Південного Уельсу Джейн Макфі-Фрюж У липні 2023 року під час спостереження за китами вона помітила маму з дитинчам у гирлі біля гавані Ньюкасла — малюк був крихітним, що вказувало на його нещодавнє народження. Такий поворот викликав інтерес дослідників і вони почали вивчати ареал дитинчат горбатих китів, розташований навколо Австралії та Нової Зеландії.

Під час дослідження вчені використовували дані спостережень цивільної науки, урядових опитувань і повідомлень про викиди на берег. Команда виявила 209 записів про новонароджених дитинчат (включно з 11 пологами), 41 викид на берег і 168 спостережень за живими дитинчатами, що представляють щонайменше 169 окремих китів. У них також були дані про напрямок руху 118 китів, які показали, що кити продовжують мігрувати на північ після пологів.

Далі вчені порівняли спостереження, зроблені за останнє десятиліття, з історичними текстами та журналами китобійного промислу. Результати вказують, що дитинчата, народжені під час міграції, спостерігалися частіше до того, як популяція скоротилася через полювання. Чисельність горбатих китів в Австралії різко впала під час піка китобійної промисловості, особливо в 1960-х і 1970-х роках. У результаті вчені дійшли висновку, що така закономірність, ймовірно, існувала завжди, проте раніше вчені не помічали її.

Зважування ризиків

Для всіх видів, що мігрують, ці епічні подорожі вимагають багато часу та енергії. Витрати енергії можуть зробити їхніх дитинчат вразливими для хижаків. Хоча це конкретне дослідження не може відповісти, чому горбаті кити ризикують мігрувати, якщо вони можуть народжувати далі на південь, можливо, що міграцію стимулюють інші чинники. Переваги пологів у тропічних водах можуть переважити ризики потенційного народження дитинчати дорогою.

Автори дослідження стверджують, що ці висновки мають кілька наслідків для порівняння. Деякі зі спостережуваних дитинчат були поранені, тому розширення територій, що охороняються, кампанії з підвищення обізнаності щодо захисних заходів, яких можуть вжити власники човнів і широка громадськість, а також додаткові дослідження місць проживання, які горбаті кити використовують під час міграції, мають вирішальне значення для захисту дитинчат.

Раніше Фокус писав про те, що вчені навчилися відстежувати найпотаємніших тварин в океані: ми знаємо де вони живуть.