Виявлено незвичайну чорну діру: стріляє плазмовими "кулями" майже зі швидкістю світла

Квазари виникають, коли надмасивна чорна діра в центрі галактики живиться матерією з такою швидкістю, що в підсумку викидає її більше, ніж може поглинути. Ця плазма може світитися так яскраво, що затьмарює собою всю галактику, а деякі її частини можуть вилітати з неймовірною швидкістю. Астрономи виявили один із таких квазарів, під назвою PDS 456, який переживає те, що вчені називають потужним плазмовим штормом.
Дослідження опубліковано в журналі Nature, пише IFLScience.
Щоб надмасивна чорна діра стала квазаром, їй потрібно багато матерії для поглинання, яка знаходиться поруч. Ця матерія часто приходить після зіткнення галактик, внаслідок переміщення до центру галактики.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Активність квазарів може створювати механізм зворотного зв'язку з викидом плазми, яка в кінцевому підсумку утворює вітри по всій галактиці. Але неясно, як вітри формуються дійсно близько до чорних дір.
Завдяки японському рентгенівському космічному телескопу XRISM, вчені змогли визначити потужні викиди плазми, що виходять із чорної діри PDS 456. Виявилося, що це дивні викиди, які створюють не гладенькі, а грудкуваті галактичні вітри. Астрономи визначили п'ять різних газових компонентів, які вилітають зі швидкістю до 30% швидкості світла. Швидкість світла — це 300 000 км/год.
Вчені кажуть, що ці викиди схожі на постріли плазмових "куль". Щороку надмасивна чорна діра втрачає достатньо газу, щоб створити від 60 до 300 зірок, схожих на Сонце, і ці вітри несуть енергію, яка в 1000 разів перевищує енергію вітрів галактичного масштабу, хоча замість того, щоб охоплювати тисячі світлових років, схожі на кулі викиди виходять із найближчого оточення до чорної діри.
Точний зв'язок між викидами плазми та еволюцією галактичних вітрів незрозумілий, як і незрозуміло, як вони вписуються в спільну еволюцію надмасивної чорної діри та її рідної галактики. Вчені продовжують вивчати цю галактику, щоб розгадати цю загадку еволюції галактики.
За словами вчених, PDS 456 є цінною лабораторією для вивчення дуже потужних вітрів, створюваних надмасивними чорними дірами в локальному Всесвіті. Це спостереження дало змогу виміряти геометрію і розподіл швидкості вітру з рівнем деталізації, який був раніше неможливий.
PDS 456 є відносно близькою надмасивною чорною дірою, розташованою на відстані 2,5 млрд світлових років від нас. Маса цієї чорної діри в 1,5 млрд разів більша, ніж у Сонця. Для порівняння надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики Чумацький Шлях у 4 млн разів масивніша за Сонце і розташована на відстані 26 тисяч світлових років від нас.
Вчені тепер продовжать спостереження за іншими квазарами, щоб визначити наскільки незвичайною є поведінка чорної діри PDS 456.
Як уже писав Фокус, вчені вперше виявили блукаючу космосом чорну діру, яка поглинає зірки на своєму шляху.
Також Фокус писав про те, що астрономи виявили в далекій галактиці невідому форму матерії. Надзвичайно щільна галактика може стати першим явним доказом існування нової форми темної матерії.
Ще Фокус писав про те, що астрономи, які займаються пошуком позаземного життя, виявили два дивних електромагнітних імпульси. Вони виходять від далекого сузір'я, і поки їх не можуть пояснити вчені.