Вона може розірвати нас на атоми: астрономи вперше побачили активність незвичайної зірки

Дослідження опубліковано The Astrophysical Journal Letters, пише Space.

Магнетар під назвою 1E 1841-045 розташований на відстані 28 000 світлових років від нас і знаходиться він посеред залишку наднової Kes 73. Цей магнетар викинув потужний потік рентгенівського випромінювання, і астрономи вперше провели вимірювання поляризації випромінювання цієї нейтронної зірки в активному стані.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Як і всі нейтронні зірки, магнетари виникають після того, як у зірок із масою, що удесятеро більша за масу Сонця, закінчується водневе паливо для термоядерного синтезу. У результаті зірка не може чинити опір внутрішній гравітації, вибухає надновою, а на її місці залишається лише щільний зоряний залишок. Зовнішні шари зірки, викинуті в космос під час вибуху, утворюють залишок наднової.

Створена нейтронна зірка являє собою ядро померлої зірки діаметром до 20 км, але її маса приблизно в 2 рази більша, ніж у Сонця. Через це нейтронні зірки є одними з найщільніших об'єктів у Всесвіті. Якби чайну ложку речовини цієї зірки привезли на Землю, то вона важила б приблизно 10 трильйонів тонн, що еквівалентно масі приблизно 85 000 дорослих синіх китів.

Іноді в нейтронних зірок лінії магнітного поля стискаються настільки сильно і розташовані настільки близько одна до одної, що утворюється магнетар. Це об'єкти з найсильнішим магнітним полем у відомому нам Всесвіті.

Магнітне поле магнетара в 1 трильйон разів потужніше глобального магнітного поля Землі. Магнітне середовище навколо цих зірок несхоже ні на що, що зустрічається де-небудь ще у Всесвіті, і набагато перевершує все, що можна створити на Землі.

Якби ця зірка перебувала поруч із Землею на відстані приблизно 1000 км, то її магнітна активність могла б розірвати тіла всіх людей на атоми.

Астрономи можуть отримати уявлення про магнітне середовище, що оточує магнетари, за допомогою вимірювання орієнтації або поляризації світла, яке випускають ці зірки. Магнетари та їхнє магнітне середовище стають ще більш екстремальними, коли ці зірки перебувають в активній фазі спалаху випромінювання. Під час цих фаз магнетари можуть виділяти в 1000 разів більше енергії, ніж у фазі спокою.

Але астрономи досі не знають, які механізми посилюють вихід енергії. Спостереження, як те, що провели вчені за 1E 1841-045, можуть допомогти це змінити. Астрономи виявили, що рентгенівські промені, які виходять від магнетара 1E 1841-045, стають дедалі більш поляризованими на більш високих рівнях енергії.

Астрономи вважають, що компоненти, які стоять за викидами енергії, якимось чином пов'язані. Компонент із найвищою енергією, який є найбільш невловимим і складним для вивчення, перебуває під сильним впливом магнітного поля магнетара.

Як уже писав Фокус, астрономи провели ретельне дослідження ще одного магнетара, який дивним чином переміщається нашою галактикою.

Також Фокус писав про те, що найсильніша геомагнітна буря обрушилася на Землю і це тільки початок. Швидкий потік плазми, який вирвався із Сонця, вдарив у магнітне поле Землі і викликав появу геомагнітної бурі рівня G4. Попереду очікується ще одна подібна подія.