Таємничий артефакт: чи змогли вчені розгадати загадку дивного хірургічного інструменту (фото)
В Італії археологи дослідили невідомий артефакт, який міг бути стародавнім хірургічним інструментом. Хоча вчені вважають, що знають про його призначення, проте чітка ідентифікація досі відсутня.
На думку вчених, нещодавно знайдений артефакт нагадує давно втрачений пристрій, який, використовувався для видалення зазубрених наконечників стріл з ран, пише Arkeonews.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Згідно з недавнім дослідженням, опублікованим у British Journal of Surgery, вчені переглянули інструмент, знайдений у Domus del Chirurgo, або Будинку хірурга, в Ріміні, Італія.
Будівля датується II століттям до н. е., а артефакт — 22-сантиметровий металевий інструмент з круглим отвором біля кінця — має певну схожість зі знаряддям, описаним римським письменником Цельсом у I столітті н. е.
Цельс, цитуючи давні грецькі джерела, стверджував, що цей пристрій був винайдений Діоклом з Каристуса, лікарем IV століття до н. е.
У його короткому описі йдеться про інструмент, який вводили в рану, щоб захопити наконечник стріли і витягнути його з мінімальним пошкодженням. Однак артефакт, знайдений в Ріміні, не має ключових особливостей, згаданих у тексті, зокрема гачкоподібних зубців і загнутих кінчиків.
Ця невідповідність викликала сумніви серед експертів. Деякі припускають, що предмет з Ріміні міг мати зовсім інше хірургічне застосування. Вчені стверджують, що це міг бути якийсь вид шовного інструменту, а не екстрактор вістря.
На користь їхньої теорії свідчить знахідка майже ідентичного предмета в Бінгені, Німеччина, який також був знайдений у римському медичному закладі. Розташування отвору на артефакті з Ріміні, приблизно в 2,5 см від кінчика, ускладнювало б маневрування навколо встромлених наконечників стріл, особливо поблизу кісток.
Нечіткий опис інструменту та відсутність інших прикладів змусили деяких вважати, що це був скоріше окремий експеримент, а не стандартний інструмент. У середньовічних хірургічних текстах, які містять детальні інструкції щодо вилучення стріл, подібні пристрої не згадуються.
Крім того, Цельс, хоч і був шанованою особою, був збирачем знань, а не практикуючим хірургом, і, можливо, записував чутки, а не спостереження. Це ще більше ускладнює спроби перевірити ідентичність предмета або його первісне призначення.
Попри ці невизначеності, артефакт з Ріміні продовжує викликати інтерес серед археологів та істориків медицини. Точність його конструкції та медичне середовище, в якому він був знайдений, надають йому достовірності як спеціалізованому хірургічному інструменту.
Нинішня дослідницька група планує відтворити інструмент і провести експериментальні випробування на анатомічних моделях, сподіваючись визначити, як він міг працювати на практиці.
ВажливоНезалежно від того, чи є цей предмет рідкісним інструментом, чи неправильно зрозумілою реліквією, він залишається захоплюючим зв'язком між стародавніми знаннями та сучасними дослідженнями.
Хоча ложка Діокла, можливо, ніколи не буде остаточно ідентифікована, її історія відображає виклики інтерпретації стародавніх технологій. Вона втілює як винахідливість ранніх медиків, так і обмеження, пов'язані з покладанням на фрагментарні історичні свідчення.
Раніше Фокус писав про песиголовців тюркської міфології — таємничу расу, яка вважалася межею між цивілізацією і хаосом.
А також ми розповідали про один із найдавніших музичних інструментів — 8000-річну кістяну флейту, виявлену в Ірані.