Завдяки теорії Ейнштейна виявили незвичайне випромінювання у величезної чорної діри (фото)
Це відкриття може допомогти створити досконалішу модель впливу надмасивних чорних дір на галактики, що їх оточують.
Завдяки теорії Альберта Ейнштейна, представленій понад 100 років тому, і щасливому збігу астрономи виявили незвичайне випромінювання, що виходить із ядра квазара, всередині якого ховається надмасивна чорна діра. Дослідження опубліковано в журналі Physical Review Letters, пише Space.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Астрономи за допомогою радіотелескопа ALMA провели нове дослідження галактики RXJ1131-1231, яка розташована на відстані приблизно 6 млрд світлових років від нас. У центрі галактики знаходиться яскравий квазар, який створила через активне поглинання матерії, надмасивна чорна діра. Побачити цю галактику і її квазар безпосередньо практично неможливо через величезну відстань.
І тут на допомогу приходить явище, яке вперше передбачила теорія відносності Ейнштейна. Це явище називається гравітаційне лінзування. Воно виникає, коли масивний об'єкт, здебільшого галактика, перебуває між Землею і фоновим джерелом світла, у цьому випадку галактикою RXJ1131-1231. Масивний об'єкт викривляє простір-час своєю гравітацією і викривляє траєкторію руху світла від фонового джерела і підсилює його. У результаті RXJ1131-1231 здається втричі більшою.
Але є ще таке явище, як гравітаційне мікролінзування. Це означає, що світло фонового джерела посилюється менш масивним об'єктом, таким як зірка. Під час вивчення галактики RXJ1131-1231 астрономи отримали одразу подвійне збільшення світла її квазара. Річ у тім, що спочатку світло було посилене проміжною галактикою, а після цього ще й зіркою. Таким чином астрономи отримали три зображення RXJ1131-1231, яскравість яких змінювалася незалежно одне від одного.
Поєднання гравітаційного лінзування і гравітаційного мікролінзування дало змогу астрономам побачити те, чого раніше не бачили в центрі галактики RXJ1131-1231, де розташований квазар. Виявилося, що саме його яскравість змінюється.
При цьому вчені з'ясували, що квазар випускає випромінювання в міліметровому діапазоні довжин хвиль. Таке випромінювання зазвичай випускає спокійний газ, а не область навколо активної надмасивної чорної діри. І це було дуже незвично.
Астрономи вважають, що міліметрове випромінювання вказує на те, що квазар у галактиці RXJ1131-1231 оточений гарячою і сильно намагніченою смугою речовини у формі пончика, яка відома як корона надмасивної чорної діри.
Астрономи мають намір продовжити вивчення галактики RXJ1131-1231 і її квазара за допомогою рентгенівського телескопа Чандра. Це дасть можливість визначити температуру речовини і силу магнітних полів поруч із надмасивною чорною дірою.
За словами вчених, це і майбутні відкриття можуть допомогти створити досконалішу модель впливу надмасивних чорних дір на галактики, що їх оточують.
Нагадуємо, що в центрі нашої галактики також знаходиться надмасивна чорна діра, яка є неактивною або сплячою. Як уже писав Фокус, астрономи з'ясували, коли відбудеться пробудження цієї чорної діри і як ця подія вплине на нашу планету і Чумацький Шлях загалом.
Також Фокус писав про те, що космічний метелик розкриває секрет походження Землі. За допомогою космічного телескопа Вебб астрономи провели найбільш детальне вивчення знаменитої планетарної туманності Метелик. За словами вчених, вони зробили крок вперед у розумінні формування вихідного матеріалу для створення кам'янистих планет.