Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

У Землі є хвіст: він простягається щонайменше на 2 мільйони кілометрів у космос (фото)

плазмовий хвіст Землі
У Землі є хвіст: він простягається щонайменше на 2 мільйони кілометрів у космос | Фото: solar-system

За деякими оцінками, хвіст нашої планети може простягатися на відстань до 6 мільйонів кілометрів. Це в 500 разів більше за діаметр Землі.

Мабуть, найвідомішими космічними хвостами є хвости комет. Це потоки газу і пилу, які вилітають позаду комети, коли вона нагрівається теплом Сонця. Але комети — це не єдині об'єкти, у яких з'являються хвости. Наприклад, хвіст є у планети Меркурій, а також у Землі. Хоча це два абсолютно різні об'єкти. За оцінками вчених, хвіст Землі може простягатися в космос на відстань від 2 до 6 мільйонів кілометрів, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У Меркурія неймовірно розріджена атмосфера, але в ній міститься натрій, який переміщується під впливом сонячного випромінювання. Тиск випромінювання переміщує атоми натрію і змушує їх світитися помаранчевим кольором. У певні періоди року натрій виривається з атмосфери Меркурія і створює довгий хвіст, що світиться, біля першої планети від Сонця.

Відео дня

Хвіст Землі менш помітний, ніж хвіст Меркурія, і складається він із плазми. У нашої планети є магнітне поле, яке пронизує її магнітосферу. Це область, яка захищає нас від шкідливого сонячного випромінювання і корональних викидів маси з поверхні Сонця. Ці викиди являють собою намагнічену плазму, що складається з електрично заряджених частинок. Магнітосфера визначає поведінку цих частинок у космосі поблизу нашої планети. Також магнітосфера захоплює сонячну плазму. Саме ця плазма утворює хвіст Землі, оскільки частина потоків плазми рухається до Сонця.

плазмовий хвіст Землі
Плазмовий хвіст Землі. Фотографія апарату NASA IMAGE
Фото: solar-system

Вважається, плазмовий хвіст Землі виникає через постійний вплив сонячного вітру, що складається із заряджених частинок, на магнітосферу. Це спотворює її форму. У результаті магнітосфера витягується і перетворюється на щось схоже на краплю дощу. Хвіст цієї краплі являє собою так званий магнітосферний хвіст Землі. Хоча він, як правило, є постійним утворенням, він перебуває у владі сонячного вітру. Цей потік плазми може змінити форму хвоста під час особливо сильних корональних викидів маси.

Незважаючи на зміни в розмірі та формі магнітосфери, вважається, що сонячний вітер розтягує магнітосферний хвіст Землі, можливо, на відстань від 2 до 6 мільйонів кілометрів. Точно визначити його протяжність досить складно.

Хоча цей хвіст вивчали різні космічні апарати, багато загадок залишаються нерозгаданими. Це пов'язано з тим, що магнітосферний хвіст дуже великий і завжди тягнеться від нічного боку Землі в протилежному напрямку від Сонця.

Як уже писав Фокус, фізики шукали загадкову темну частинку Всесвіту і виявили щось інтригуюче. Вченим не вдалося виявити невловимий компонент Всесвіту, але вони просунулися вперед до розкриття деяких таємниць темної матерії.

Також Фокус писав про те, що в найближчому майбутньому навіть вдень можна буде спостерігати надзвичайно яскравий вибух наднової. Вчені вважають, що цей вибух станеться через зіткнення двох близько розташованих одна до одної зірок.