Столітні акули-старці не втрачають зір із віком: розгадано їхній секрет
Дослідники щойно розгадали секрет того, як гренландським акулам вдається зберігати зір протягом сотень років. Виявилося, в цьому допомагає механізм відновлення ДНК.
Гренландські акули — найбільш довгоживучі хребетні у світі. Вони володіють довгим, товстим і сірим тілом і маленькою головою. На короткій округлій морді розташовані непрозорі очі, які здаються млявими, за винятком паразитів, що присмоктуються до очних яблук хижаків. Усе це наштовхнуло вчених на думку, що гренландські акули функціонально сліпі, проте нове дослідження змінює наші уявлення про старіння, зір і довголіття, пише PHYS.org.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Нове дослідження було проведене доценткою кафедри фізіології та біофізики Каліфорнійського університету в Ірвайні Доротою Сковронська-Кравчик у співавторстві з дослідниками з Базельського університету (Швейцарія) Вальтером Зальцбургером і Лілі Г. Фогг.
Результати нової роботи вчених припускають, що механізм відновлення ДНК дає змогу гренландським акулам, здатним жити до 400 років, зберігати зір століттями без ознак дегенерації сітківки. Команда також вважає, що очі акул добре адаптовані до екстремально низьких умов освітлення.
За словами Дороти Сковранська-Кравчик, переглядаючи відео з гренландськими акулами, вона помітила, що хижаки рухали очними яблуками в бік світла, навіть попри наявність паразитів. Це змусило вчених глибше вивчити питання.
Під час дослідження вчені використовували акул, спійманих у період з 2020 до 2024 року за допомогою наукових довгих волосінь біля узбережжя Арктичної станції Копенгагенського університету на острові Диско, Гренландія. Далі вчені препарували та законсервували очні яблука акул у фіксувальному розчині для дослідження.
Пізніше столітні очні яблука акул доставили в лабораторію, де команда провела гістологічний і специфічний для зору аналіз очного яблука. Результати не показали будь-яких ознак загибелі клітин, навпаки — родопсин, білок, необхідний для зору в умовах слабкого освітлення, у сітківці акули залишався активним і не був налаштований на виявлення синього світла.
За словами вчених, ці результати відкривають двері для відкриття нових підходів до запобігання віковій втраті зору та викорінення таких захворювань очей, як макулярна дегенерація і глаукома. Ба більше, вчені можуть дізнатися більше про те, як розвивається зір і які механізми допомагають підтримувати тканини живими і здоровими протягом століть. Пізніше, можливо, вчені зможуть застосувати ці знання і до людей.
Нагадаємо, раніше ми писали про найдовгоживучішого хребетного у світі: тепер ми знаємо, як йому вдається виживати 400 років.
Раніше Фокус писав про те, що розгадано таємницю найдовгоживучішого хребетного у світі: де тварина ховає своїх дитинчат.