Кістки оракулів розкрили минуле Китаю: 3000 років тому сталася кліматична катастрофа
Різке скорочення населення в Китаї більше 3000 років тому могло бути пов'язане з потужними штормами та суворими погодними явищами. Нові дослідження показують, що в пізній період династії Шан на регіон вплинули тайфуни, що спричинили руйнівні повені та екологічний стрес.
Династія Шан правила долиною Жовтої річки приблизно з 1600 по 1046 рік до н. е. Цей регіон, який часто називають колискою китайської цивілізації, був місцем великих поселень і зародження ранніх форм писемності, пише Live Science.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Археологи виявили десятки тисяч артефактів у столиці династії Шан, що розташовувалася на території сучасного міста Аньян, серед яких бронзові посудини, керамічні вироби та предмети з нефриту, що свідчать про багатство та вплив правлячої еліти.
Династія особливо відома своїми кістками оракулів, черепашачими панцирами та лопатками биків, які використовувалися для ворожіння. Як зазначають дослідники, на цих артефактах містяться одні з найдавніших відомих китайських написів.
У новому дослідженні вчені проаналізували, чи могли екстремальні погодні умови сприяти соціальним змінам і скороченню населення в останні століття правління династії Шан. Дослідники порівняли інформацію з давніх написів на кістках оракулів з археологічними даними та кліматичними моделями. Аналіз показав, що посилення тайфунів і пов'язаних з ними штормів, ймовірно, відіграло значну роль.
Дослідницька група вивчила понад 55 000 написів на кістках оракулів, датованих 1250–1046 роками до н. е., останніми двома століттями династії. Багато з цих текстів містили питання про майбутнє, зокрема про погодні умови.
Дослідники помітили, що в середині цього періоду згадування про сильні дощі та пов'язані з водою катастрофи стали частішими. Ця закономірність свідчила про те, що жителі Центральних рівнин все більше турбувалися про руйнівні дощі та повені.
Докази з інших регіонів Китаю підтверджують думку про те, що екстремальні погодні умови мали широкомасштабні наслідки. На рівнині Ченду, на південний захід від Центральних рівнин, археологи виявили чіткі ознаки повеней у районах, які колись займало стародавнє королівство Шу. Держава Шу існувала одночасно з династією Шан і проіснувала до 316 року до н. е.
Розкопки виявили пошкоджені повінню будівлі, що датуються приблизно 950 р. до н. е., та зруйновані дамби, що датуються приблизно 500 р. до н. е. Археологи також зауважили, що кількість поселень на рівнині Ченду з часом зменшилася, і вони стали зосереджуватися у вищих місцях. Ця закономірність свідчить про те, що люди переселялися у вищі райони, щоб уникнути повторюваних повеней.
Кліматичне моделювання надало ще одне підтвердження. Моделі показали, що між 1850 і 1350 роками до н. е. тайфуни, що рухалися на північ, посилилися та принесли сильні шторми в Центральні рівнини, де правила династія Шан. Пізніше, між 850 і 500 роками до н. е., активність тайфунів змістилася на захід і вплинула на рівнину Ченду, де розташовувалося королівство Шу.
За словами дослідників, "особливо виділялася посилена активність тайфунів", що, ймовірно, спричинило великомасштабні повені у внутрішніх районах та скорочення населення. У дослідженні зроблено висновок, що "посилена активність тайфунів мала несподівані катастрофічні наслідки для внутрішніх районів Китаю в бронзовій добі".
Погодні умови в стародавньому Китаї були дуже нестабільними, і дослідники зазначили, що шторми, ймовірно, не були єдиною причиною культурних потрясінь. Певну роль могли відіграти й періоди посухи.
Кліматичні явища, подібні до Ель-Ніньйо, могли спричинити сильну посуху в Центральних рівнинах близько 1350 року до н. е., що створило додатковий тиск на сільське господарство та суспільство.
Хоча точний ланцюжок подій залишається невизначеним, дослідження показує, що екстремальні кліматичні явища, ймовірно, вплинули на зміну чисельності населення та політичні зміни.
ВажливоПоєднуючи написи на кістках оракулів, археологічні записи та кліматичні моделі, дослідження пропонує нові докази того, що потужні шторми та повені були основними екологічними факторами, що впливали на ранні китайські суспільства.
Раніше Фокус писав про те, як аспірант університету Хайфи вже вдруге за кілька років знайшов меч хрестоносця. Попередній артефакт чоловік виявив у 2021 році.
Також ми розповідали про середньовічний меч, який анонімний благодійник передав польському музею. Вчені вважають, що зброя, ймовірно, походить з околиць Лукова.