Від Юди до Джеймса Бонда: шість найбільших зрадників в історії

Юда Іскаріот: зрада Ісуса: зрада Ісуса

Один із 12 апостолів Ісуса Іуда Іскаріот сумно відомий тим, що зрадив месію. Він розкрив владі місцезнаходження Христа за 30 срібняків. Цей вчинок справив глибокий вплив на християнську доктрину та іконографію, символізуючи найбільшу зраду.

Юда привів озброєну охорону до Гетсиманського саду, поблизу Єрусалима, куди Ісус вирушив молитися з рештою 11 апостолів після Таємної вечері. Зрадник вказав на Ісуса за допомогою поцілунку, звернувшись до нього як до вчителя.

У Євангелії від Матвія говориться, що Юда керувався жадібністю, коли зраджував Ісуса. Але в Євангелії від Луки зазначається, що Юду штовхнув на зраду сам сатана. Це перегукується з текстом від Іоанна, в якому йдеться про те, що Юда взяв хліб на Таємній вечері, і "в нього увійшов сатана".

Вбивця Цезаря: "І ти, Бруте?"

Марк Брут став найвідомішим убивцею Юлія Цезаря, чия зрада була увічнена у фразі "І ти, Брут?".

У Брута і Цезаря була довга історія взаємин: Цезар мав стосунки з матір'ю Брута і, за багатьма свідченнями, вважав його сином. Брут, утім, бився проти свого наставника в громадянських війнах, що передували сходженню Цезаря до влади, але після перемоги Цезар пробачив друга і прийняв його назад до своїх лав.

Однак Брута спокусили римські сенатори: вони побоювалися, що Цезар стане тираном і задумали змову проти нього. Змовників очолив Гай Кассій Лонгін, він і завербував Брута, умовивши приєднатися до нього та інших сенаторів. 15 березня 44 року до н.е. стало днем убивства Цезаря: правитель зазнав 23 колотих удари, які завдали йому "друзі" — чи то 50, чи то 60 сенаторів.

Брут стрімко втратив довіру римського народу і прожив ненабагато довше, ніж його колишній друг. Зрадник наклав на себе руки після поразки в битві — лише через два роки після вбивства Цезаря.

Сідней Рейлі: прототип Джеймса Бонда

Вважається, що прототипом для автора книг про Джеймса Бонда Яна Флемінга став британський шпигун Сідней Рейлі.

На відміну від Бонда, Рейлі починав як бізнесмен, який торгував зброєю і співпрацював зі Скотланд-Ярдом. Під час Першої світової війни він провів деякий час у США, організовуючи угоди з продажу зброї Росії, а потім його завербувала британська розвідка MI6.

У 1918 році MI6 відправила Сіднея Рейлі в Росію — готувати повалення більшовиків. Шпигун успішно виконав завдання, передаючи своїм кураторам величезну кількість інформації. Паралельно до нього звернулися японці, і Рейлі почав передавати інформацію про росіян ще й їм.

Після замаху на Леніна уряд більшовиків почав викорінювати іноземні шпигунські мережі. Рейлі оголосили в розшук, його обличчя стало широко відомим завдяки оголошенням у газетах і на плакатах. Британський шпигун втік із Радянської Росії й успішно дістався Західної Європи. Тим часом у Росії заочно був проведений трибунал, і Сіднея Рейлі засудили до смертної кари — у тому разі, якщо він коли-небудь знову ступить на радянську територію.

У 1924 році було перехоплено лист, імовірно написаний лідерами Комуністичного інтернаціоналу, в якому британських комуністів закликали до революції в країні. Цей лист просочився в пресу незадовго до загальних виборів в Англії, що потенційно могло вплинути на їхній результат. Пізніше було висловлено припущення, що лист був написаний Рейлі або що він принаймні брав активну участь у його перехопленні та публікації.

У 1925 році Рейлі повернувся в Росію, щоб зустрітися з членами нової антикомуністичної організації. Рейлі й не підозрював, що його самого ось-ось обдурять, оскільки його контакт насправді був радянським шпигуном. Як виявилося, антикомуністична організація була пасткою, створеною для викриття іноземних шпигунів.

Рейлі був застрелений 5 листопада 1925 року в російському лісі. Хоча... всією Європою ходили чутки, що секретний агент британської розвідки все ж зумів вижити.

Ефіальт із Трахіна: допоміг армії Ксеркса

Грек Ефіальт назавжди увійшов в історію за зраду свого народу під час Фермопільської битви (480 р. до н. е.). Він надав неймовірну послугу перському царю Ксерксу, яка допомогла тому виграти битву.

Річ у тім, що під час Фермопільської битви греки, яких вів спартанський цар Леонід, опинилися в глухому куті біля вузького перевалу.

Ефіальт вирушив до персів і запропонував показати їм шлях, відомий тільки місцевим жителям, який дасть змогу обійти грецькі позиції і здійснити атаку з флангу. Це дало змогу персам виграти битву і пройти Фермопіли, а ім'я Ефіальта стало синонімом слова "зрадник" по всій Греції.

Відкун Квіслінг: президент-маріонетка

Один із найвідоміших зрадників часів Другої світової війни, Відкун Квіслінг, колись був міністром-президентом Норвегії. Раніше, у 1933 році, він намагався створити норвезьку націонал-соціалістичну партію, де мав стати лідером. Однак партія втратила популярність, особливо після того, як стали очевидними дії німецької нацистської партії, яка поділяла схожі цінності.

У квітні 1940 року Німеччина вторглася в Норвегію, і Квіслінг виступив у ЗМІ, оголосивши про переворот проти норвезького керівництва і створення імпровізованого тимчасового уряду, сподіваючись заручитися підтримкою нацистів. Його спроба провалилася, і п'ять днів по тому нацисти встановили новий режим із німецьким лідером.

Однак Йозеф Тербовен, новий лідер уряду, призначив Квіслінга на посаду міністра-президента, сподіваючись заручитися підтримкою норвезького населення. Квіслінг зберіг цю посаду, тісно співпрацюючи з Гітлером до закінчення війни, коли його заарештували. Його визнали винним і засудили до смертної кари, незабаром розстріляли.

Стелла Гольдшлаг: зрадниця німецьких євреїв

Стелла Гольдшлаг виросла в Берліні і була привабливою світловолосою студенткою з єврейської родини. Коли почалася Друга світова війна, Гольдшлаг була молодою дівчиною, чию сім'ю і друзів нацисти відвезли в концтабори.

У 1941 році Гольдшлаг вийшла заміж за музиканта єврейського походження Манфреда Кюблера і працювала на заводі під час війни. Стеллу не забрали під час облави нацистів на заводі тільки тому, що офіцери не вірили, що у єврейки може бути світле волосся. Її чоловікові пощастило менше: його відвезли в Освенцим, і більше про нього ніхто не чув.

Дещо пізніше батьків Стелли також відвезли до табору смерті. Але Гольдшлаг нацисти запропонували стати "ловцем", який мав видавати євреїв нацистським військам. Натомість нацисти пообіцяли, що батьки Стелли не будуть депортовані в Освенцим.

Попри обіцянки, батьків Гольдшлаг усе ж депортували до Освенцима, але Стелла продовжила працювати на нацистів. Дівчина отримала захист від власної депортації, а також 200 марок за кожного спійманого єврея на додачу до зарплати.

На рахунку Стелли були сотні і навіть тисячі євреїв, убитих на місці або переправлених у концтабори.

Після завершення війни Стелла опинилася в радянській в'язниці, а потім була засуджена західнонімецьким судом 1972 року. Вона провела залишок життя в ізоляції, страждаючи від поганого здоров'я. У 1984 році вона спробувала накласти на себе руки, а потім зробила другу спробу в 1994 році.