Уся справа у запаху: 2000-річну таємницю єгипетських мумій нарешті було розгадано

Століттями муміфікація заворожувала істориків по всьому світу, проте багато деталей того, як стародавні єгиптяни зберігали тіла померлих, залишалися неясними. Тепер у новому дослідженні вчені виявили, що характерний затхлий запах муміфікованих останків містить цінні підказки про те, як проводилися ці складні похоронні ритуали, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нове дослідження проведене хіміками з Брістольського університету і показало, що запах, пов'язаний з муміями, не є простим результатом старіння або розкладання. Замість цього він відображає складну суміш речовин, використовуваних під час бальзамування, а також збережених тканин і матеріалів, обгорнутих навколо тіла. Ці хімічні сліди, що зберігаються, також засвідчили, як методи муміфікації змінювалися і ставали все більш досконалими протягом сотень років.

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника в галузі органічної геохімії Брістольського університету, доктора Ван'юе Чжао, їхні з колегами результати є значним кроком уперед у поліпшенні нашого розуміння єгипетської історії та захоплюючого ритуалу муміфікації. Тепер новий аналіз пов'язаних із цим запахів дав змогу отримати нові відомості про те, як ця практика розвивалася протягом століть і з кожним століттям ставала дедалі витонченішою.

У новому дослідженні вчені зосередилися на вивченні джерела запахів мумії — команда вивчила повітря, що оточує надзвичайно дрібні фрагменти мумій, розміром з горошину перцю. Зазначимо, що цей підхід відрізняється від традиційних методів, які часто вимагають розчинення зразків у розчинниках і можуть пошкодити крихкі артефакти.

Вчені використовували комбінацію передових аналітичних інструментів, включно з твердофазною мікроекстракцією, газовою хроматографією та мас-спектрометрією з високою роздільною здатністю. Ці методи дозволили вченим вловити гази всередині невеликих геометричних контейнерів і розділити різні компоненти запаху, також відомі як леткі органічні сполуки, для подальшого дослідження.

Загалом було проаналізовано 35 зразків бальзамів і бинтів із 19 мумій. Ці останки охоплюють понад 2000 років єгипетської історії, з 3200 р. до н.е. до 395 р. н.е. Цікаво, що в усіх зразках вчені виявили 81 різних летких органічних сполук, які дають уявлення про матеріали, використані в процесі бальзамування, і про періоди підготовки мумій.

Команді також вдалося визначити хімічні сполуки, використовувані для консервації — вчені згрупували їх у чотири основні категорії, пов'язані з конкретними інгредієнтами бальзамування:

• жири та олії виділяли ароматичні сполуки та коротколанцюгові жирні кислоти;
• бджолиний віск — монокарбонові жирні кислоти та коричні сполуки;
• рослинні смоли — ароматичні сполуки та сесквітерпеноїди;
• бітум — нафтенові сполуки.

За словами доктора Чжао, результати показали, що хімічний склад мумій змінювався залежно від історичного періоду. Наприклад, у ранніх мумій профілі були простішими — у них переважали жири та олії, у той час як у пізніших мумій спостерігалися складніші суміші, що містили імпортні смоли та бітум. Зазначимо, що такі матеріали були більш дорогими і вимагали більш спеціалізованої підготовки в міру розвитку цієї практики.

Вчені зазначають, що склад також залежав від того, яку частину тіла мумії було взято для аналізу. Наприклад, зразки з голів часто містили інші склади, ніж зразки з тулубів — це припускає, що бальзамувальники використовували різні склади для різних частин тіла.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені відсканували саркофаг, який неможливо відкрити.

Раніше Фокус писав про те, що найдавніші у світі мумії здивували вчених.

Під час написання використовували матеріали Journal of Archaeological Science, Science Daily.