Американський літак вимушено скинув ядерну бомбу біля берегів США: її не можуть знайти

У 1958 році під час навчань було пошкоджено бомбардувальник ВПС США B-47. Пілоту довелося скинути водневу бомбу на мілководді біля острова Тайбі, штат Джорджія, США. Незважаючи на масштабні пошуки, досі бомба Mark 15 так і не була знайдена. Також достеменно невідомо, чи є вона реальною ядерною зброєю, чи все ж таки не становить небезпеки, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свійTelegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зіткнення американських військових літаків

5 лютого 1958 року полковник Говард Річардсон злетів з авіабази Хоумстед у Флориді на бомбардувальнику B-47 і попрямував на північ, доки не досяг узбережжя штату Джорджія. Завдання Річардсона полягало в тому, щоб зіграти роль радянського бомбардувальника з ядерною зброєю на борту в рамках військових навчань.

На жаль, лейтенант Кларенс Стюарт, пілот винищувача F-86, який грав роль перехоплювача, здійснив небезпечний маневр: під час заходу на атаку підлетів надто близько до бомбардувальника B-47. У підсумку винищувач зачепив праве крило бомбардувальника, знищивши паливний бак і майже відірвавши двигун. Це сталося на висоті майже 12 000 метрів. Лейтенант Стюарт благополучно катапультувався, адже його F-86 втратив крило, а B-47 почав втрачати висоту, поки Річардсон не стабілізував літак на висоті приблизно 6000 метрів і вирішив продовжувати політ.

Річ у тім, що на борту бомбардувальника була воднева бомба Mark 15, у 100 разів потужніша за ту, що знищила Хіросіму, тому безпечна посадка була вкрай необхідна. На жаль, ушкодження, отримані B-47 унаслідок зіткнення, були занадто великі для звичайної посадки, тому Річардсон ухвалив рішення скинути ядерну бомбу в мілководді затоки Уоссоу на північ від острова Тайбі. Скидання бомби відбулося на висоті приблизно 2000 метрів. Пілот сподівався, що бомбу буде легко знайти і підняти там, оскільки глибина Атлантичного океану в цьому місці не перевищує кількох метрів. Але він помилився. Річардсон здійснив жорстку посадку на авіабазі Хантер у штаті Джорджія, але водневу бомбу так і не знайшли.

Пошук ядерної бомби

Наступного дня після втрати бомби військові з ВПС і ВМС США почали її пошуки, але вони не увінчалися успіхом. Майже через місяць пошуки водневої бомби були припинені і військові оголосили її втраченою назавжди.

У 2001 році ВПС США опублікували офіційний звіт про цей інцидент. Військові дійшли висновку, що воднева бомба Mark 15, ймовірно, все ще перебуває на дні затоки Воссоу і похована під шаром мулу завтовшки від 2 до 5 метрів.

Загублену ядерну бомбу так і не знайшли

Експерти з ядерної зброї досі сперечаються про те, чи була бомба реальною зброєю, здатною вибухнути, чи ні. ВПС США довгий час стверджували, що бомба Mark 15 була без плутонієвої капсули, необхідної для ядерної реакції. Тобто не може статися ядерний вибух.

Але в листі помічника міністра оборони Джека Говарда від 1966 року, розсекреченому 1994 року, ця бомба описувалася як повноцінна ядерна зброя. Пізніше Говард відмовився від своїх слів.

Офіційна позиція ВПС США полягає в тому, що бомба не становить загрози, якщо її залишити в спокої, але будь-яка спроба її вилучення може становити серйозну небезпеку вибуху. Річ у тім, що бомба мала транспортну конфігурацію і містила кілька десятків кілограмів вибухівки, а також деяку кількість урану. Досі десь на дні біля берегів США покоїться реліквія холодної війни, яку, можливо, ніколи не знайдуть і не піднімуть.

Фокус уже писав про те, які наслідки матиме ядерна війна.

Також Фокус писав про те, що кілька разів протягом 10 років американські бомбардувальники могли спровокувати ядерний апокаліпсис у США.

Під час написання матеріалу використано джерела: Popular Mechanics.