Називає радіоактивну будівлю своєю домівкою: Чорнобильська АЕС стала притулком для "супергероя"
Чорнобильська зона відчуження, можливо, не придатна для життя людей, проте це не стосується всіх форм життя — вчені знайшли вид, що процвітає тут.
Майже 40 років тому вибух четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС змусив людей покинути Зону відчуження. Однак інші види живих істот не тільки оселилися тут, але й вижили та адаптувалися, а деякі й зовсім процвітають, пише Фокус.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Процвітання видів частково може бути пов'язане з відсутністю людей, але для одного організму іонізуюче випромінювання, що зберігається всередині оточуючих реактор конструкцій, схоже, стало перевагою.
Дослідження показує, що на внутрішніх стінах однієї з найбільш радіоактивних будівель на Землі процвітає дивний чорний гриб. Цей гриб називається Cladosporium sphaerospermum і деякі вчені вважають, що його темний пігмент, меланін, імовірно, дає йому змогу використовувати іонізуюче випромінювання за допомогою процесу, аналогічного тому, як рослини використовують світло для фотосинтезу. Цей передбачуваний механізм навіть називають радіосинтезом.
Утім, незважаючи на те, що гриб справді процвітає в присутності іонізуючого випромінювання, вчені не могли визначити, як і чому це відбувається. Радіосинтез — теорія, яку важко довести.
Теорія бере свій початок наприкінці 1990-х роках, коли мікробіологи під керівництвом Неллі Жданової з Української національної академії наук вирушили в польове дослідження в Чорнобильську зону відчуження. Команда прагнула з'ясувати, чи існує будь-яке життя навколо зруйнованого реактора.
Вчені були приголомшені, виявивши спільноту грибів, що налічує неймовірні 37 видів. Примітно, що ці організми, як правило, мали темний або чорний колір і були багаті пігментом меланіном. C. sphaerospermum домінував у зразках, демонструючи при цьому одні з найвищих рівнів радіоактивного забруднення.
Подальші дослідження радіофармаколога Катерини Дадачової та імунолога Артуро Касадеваля з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в США показали, що вплив іонізуючого випромінювання на C. sphaerospermum не завдає грибку шкоди так, як іншим організмам.
Зазначимо, що іонізуюче випромінювання — випромінювання частинок, достатньо потужних, щоб вибивати електрони з атомів, перетворюючи їх на іонні форми. Відомо, що іонізація здатна руйнувати молекули, втручаючись у біохімічні реакції і навіть пошкоджуючи ДНК.
Такий вплив є руйнівним для людини, проте C. sphaerospermum виявився напрочуд стійким і навіть краще ріс під впливом іонізуючого випромінювання. Інші експерименти показали, що іонізуюче випромінювання змінює поведінку грибного меланіну.
У 2008 році вчені вперше запропонували біологічне пояснення процесу, аналогічного фотосинтезу. Команда припустила, що гриб, імовірно, поглинав іонізуюче випромінювання і перетворював його на енергію. Водночас меланін виконував функцію, аналогічну світлопоглинаючому пігменту хлорофілу, а також діяв як захисний щит від більш шкідливого впливу випромінювання. Результати дослідження 2022 року підтвердили дані дослідження 2008 року.
Ідея радіосинтезу неймовірно крута — немов із наукової фантастики. Але, можливо, ще крутіше те, що цей дивний гриб робить щось незрозуміле для нас, щоб нейтралізувати щось настільки небезпечне для людини.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що чорні "жаби-мутанти" з Чорнобиля дають надію на повернення людей у зону відчуження.
Раніше Фокус писав про те, що жабі в зоні відчуження вдалося адаптуватися до високої радіації.
Під час написання використано матеріали Atlas of Mycology, Ukrainian National Academy of Sciences, Science Alert.