Знайшли те, чого не повинно існувати: в одному з найвіддаленіших місць Землі пробурили дірку (фото)
Дослідники пробурили величезну дірку під льодом Західної Антарктиди і витягли 228 метрів мулу — скам'янілості, знайдені всередині, не повинні були існувати.
29 учених, бурильників та інженерів пробурили 523 метри льоду в одному з найвіддаленіших місць на Землі — Західній Антарктиді, розташованій більш ніж за 700 кілометрів від найближчої антарктичної станції. Вченим знадобилося близько 10 тижнів, щоб зробити те, чого раніше не робив ніхто: пробурити понад 200 метрів у скельну породу, поховану під півкілометровим шаром льоду, в одному з найвіддаленіших польових таборів, коли-небудь створених на континенті, пише Фокус.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Нарешті, з третьої спроби їм це вдалося. Під час дослідження команда проєкту SWAIS2C (Sensitivity of the West Antarctic Ice Sheet to 2°C) витягнула з-під льодовикового підняття Крарі в Західній Антарктиді циліндр з мулу і каміння довжиною 228 метрів. Вчені зазначають, що це найглибший осадовий керн, коли-небудь витягнутий з-під антарктичного льодового щита.
Результати вказують на те, що деякі з шарів усередині були утворені, коли планета була значно теплішою, ніж сьогодні — це ставить під сумнів те, що вчені раніше вважали відомим щодо стабільності Західно-Антарктичного льодового щита.
Спочатку вчені використовували бурову установку з гарячою водою, щоб пробурити отвір у 523 метри льоду. Далі вчені запустили в отвір понад 1300 метрів труби і почали витягувати секції керна довжиною до трьох метрів за раз. Те, що виявили вчені, не являло собою однорідний шар льодовикових відкладень — насправді осадові породи сильно різнилися. Наприклад, деякі ділянки складалися з крупного гравію з більшим камінням, тоді як інші являли собою дрібний мул, що містить фрагменти раковин і залишки морських організмів, яким для виживання необхідне світло.
Друга категорія і привернула увагу вчених. За словами одного зі співавторів дослідження, доктора Моллі Паттерсон з Бінгемтонського університету, деякі відкладення були типові для льодовикових покривів. Однак вчені також бачили матеріал, типовіший для відкритого океану, шельфового льодовика, що плаває над океаном, або краю шельфового льодовика з айсбергами, що відколюються.
Наявність організмів, яким необхідне світло, означає, що в якийсь момент у минулому над цим місцем не було льоду. Існували умови відкритого океану, тоді як зараз тут знаходиться крижаний покрив завтовшки понад 500 метрів.
Аналіз також показав, що керн, витягнутий ученими, охоплював приблизно останні 23 мільйони років. Це включає періоди, коли середня глобальна температура була більш ніж на 2°C вищою за доіндустріальний рівень. Для кліматологів цей час має вирішальне значення.
Річ у тім, що крижаний щит Антарктиди містить достатньо льоду, щоб підняти глобальний рівень моря на 4-5 метрів, якщо повністю розтане. Однак головною невизначеністю сьогодні залишається питання про те, як крижаний щит реагує на стійке потепління.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що ізольовані в Антарктиді вчені просять негайно повернути їх додому.
Раніше Фокус писав про те, що ізольовані в Антарктиді вчені просять негайно повернути їх додому.
Під час написання використано матеріали Antarctica New Zealand, SWAIS2C.